На главную

Частина жителів урятувалася в…

Частина жителів урятувалася в околишніх лісах, попередньо добре сховавши своє майно й коштовності

Чого було удосталь, так це провина. Морган побоювався, що зголоднілі й упоєні перемогою пірати перепються й стануть легким видобутком іспанців, які, не рівна година, могли наскочити. Тому він заборонив пити вино, а вдобавок розпустив слух, що воно отруєне. Це подіяло. Пірати були тверезими, як скельце

Але чого Морган не міг заборонити, так це грабежу. Властиво, заради цього вони й терпіли нестатки, боліли, голодували, нарешті, деякі віддали свої життя. Позбавити їх, як тоді говорили, призу він не міг. І все-таки побоювався, що розгул бешкетувань деморалізує піратів. Але як зупинити грабіж? Як припинити вакханалію? І Морган пішов на надзвичайний захід. Звичайно, не зі шляхетних спонукань, а винятково зі збереження боєздатності своїх шибеників. Він віддав таємний наказ підпалити місто. У кілька годин чудові будинки, біржа, церкви, монастирі, крамниці, ратуша перетворилися в попіл. Вогонь, якщо можна так сказати, остудив гарячі голови грабіжників. Вони знову готові були коритися своєму проводиреві

Захопивши чималий видобуток, неабияке число полонених, Морган наказав рушати в дорогу назад. Усе коштовне занурили на мулів і відправили під охороною. Слідом рушив основний загін

Прибувши в Чагер, де залишив гарнізон, Морган відіслав назад усіх полонених і приступився до поділу видобутку. Загальна її вартість рівнялася 443 000 фунтів срібла по 10 піастрів за фунт. Причому, віроломний у всьому, Морган і тут надув своїх дружків. Він сховав багато чого з награбованого. Загалом, на кожного пірата, учасника походу, довелося не більш двохсот піастрів

Піднялося ремство — усе зачули негарне, потягнулися до ножів. Не бажаючи випробовувати долю, Морган тайкома на чотирьох кораблях з найбільш вірними йому людьми й левовою частиною видобутку зник, як говориться, у невідомому напрямку. Можна тільки представити лють кинутих їм на березі соратників

А через якийсь час Морган зявився в Порт-Ройяле й став перед губернатором, який йому благоволив ( зрозуміло, не за гарні очі). Не сховав губернатор і наказу, який одержав з Лондона, — негайно заарештувати Моргана й переправити в англійську столицю. Справа в тому, що на той час війна між Англією й Іспанією припинилася. І обидві держави розвязали покінчити з піратством у Карибському морі. До того ж іспанці зажадали від англійців покарати Моргана за розгарбування Панами, а ще краще видати його їм

На диво губернатора, Морган розвязав сам відправитися в Англію. Він прекрасно усвідомлював, що тільки за дуже велике підношення Карлу II і іншим вельможам може знайти волю. І він зважився на це, благо було чому її оплатитися

Як і припускав, у Лондоні до нього віднесли поблажливо. А багато уважали його видатним мореплавцем, таким, як Дрейк. Словом, судовий процес не відбувся. Більше того, король присвятив пірата в лицарі, тобто зробив дворянином, і запропонував йому пост віце-губернатора на Ямайці. Це означало, що Морган сам повинен був відтепер вести боротьбу спиратством.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Декабрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
    Яндекс.Метрика