На главную

Крізь гуркіт бою він…

Крізь гуркіт бою він прокричав: «Ви здаєтеся?» На що пішла знаменита відповідь Підлоги Джонса: «Я ще й не починав битися!»

Гул спаленілого з новою люттю бою перекривав рокіт моря. Знаряддя «Бєдного Річарда» майже все мовчали — більшу частину їх вивів з ладу ураганний і влучний вогонь гармат «Сераписа». Продовжували стріляти лише трохи девятифунтовых невеликих гармат. Біля однієї з них можна було бачити й самої Підлоги Джонса.

Тим часом його стрілки, що засіли на щоглах, влучним вогнем примусили канонірів «Сераписа», які вели вогонь із легких гармат на юті, і всіх, хто був нагорі, сховатися під палубу. Зате пушки, що перебували тут, безупинно посилали ядра, розбиваючи в друзки чорний борт «Бєдного Річарда».

Але збити снасті, а головне — щогли й реї американського корабля й тим самим звільнитися від клінчу англійцям не вдавалося. Цим і скористалися матроси Підлоги Джонса. Перебравшись по реях на верхівки ворожих щогл, вони відкрили вогонь із мушкетів і пістолетів по палубі «Сераписа», закидали судно горючим матеріалом, а один спритний матрос, звязавши кілька ручних гранат, умудрився зажбурнути їх через люк на батарейну палубу. Від вибуху гранат, що й перебували поруч зі знаряддями зарядів загинули двадцять людей і багато були обпалені. Цей вибух знову зрівняв шанси, коли перемога вже починала хилитися на сторону «Сераписа».

Що ж робили в цей час інші кораблі ескадри? Чому не йшли на допомогу?

Моряки бригантини «Помста», явно забувши про грізну назву свого судна, віддали перевагу триматися осторонь, не вирішуючись наблизитися. «Паллада» вступила в бій з «Графинею Скарборо», і та зрештою спустила прапор. Що стосується «Союзу» і його капітана Ланде, те він повівся, як спочатку здалося, більш ніж дивно. Цей капітан, що заслужив глибоке презирство й ворожість тих, з ким він плавав, і який відмовляв Підлозі Джонсу в покорі, раптово виявився поруч. Підлога Джонс зітхнув з полегшенням: нарешті зявився хоч один з його кораблів, тепер битва буде виграна. Але замість того, щоб підтримати «Бєдного Річарда» у важкі хвилини, «Союз» дав по ньому бортовий залп, наносячи неабияка втрата. Усе розвязали, що через дим Ланде не розібрав, де свої, а де вороги. Але коли настільки ж зненацька пішли ще два його залпи, стало ясно, що Ланде або збожеволів, або його дії навмисні. Згодом підтвердилося останнє. Заздрий французький капітан мав намір, потопивши «Бєдного Річарда», захопити англійський фрегат і ціною зрадництва вийти з бою переможцем. Тим часом положення судна Підлоги Джонса ставало усе більш критичним. На його пораненому тілі було стільки пробоїн, причому багато доводилися нижче ватерлінії, що він почав повільно поринати. Сам капітан поперемінно те займав місце вбитого в гармати каноніра, то боровся разом з усіма з пожежею, стріляв з мушкета, а головне — подавав приклад своєю непохитною волею кпобеде.

Він «метався по всьому кораблю, — так описує його у своєму романі Г. Мелвилл, — подібний вогню святого Эльма, що танцює в буру те отут, те там на кінчиках реев і щогл».

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика