На главную

Переживши ще чимало…

Переживши ще чимало пригод, Дампьер наприкінці 1707 року повернувся додому, зробивши своє друге кругосвітнє плавання

Снову морський розбій

Не пройшло й року після повернення, як Дампьеру запропонували відправитися в нове плавання. Знову склався «синдикат» з негоціантів, юристів, навіть доктора медицини — усе внесли свою частку. Кілька молодих людей з багатих родин також вклали свій пай і записалися в число учасників плавання. Узаконене піратство було справою дохідним, і багато у майбутньому багаті сімейства склали свої стани на морському грабежі

На зібрані гроші купили два судна — «Герцог» і «Герцогиня». На першому було тридцять знарядь і екіпаж у сто вісімдесят три людини, на другому — двадцять шість знарядь і сто пятдесят один член команди. Усі витрати по спорядженню експедиції склали тринадцять тисяч фунтів стерлінгів

До того моменту Дампьеру здійснилося пятдесят шість років — по тем часам вік ушанований, і його призначили штурманом експедиції. Капітаном «Герцога» став порівняно молодий моряк Вудс Роджерс, а на «Герцогиню» призначили Стефана Кортни. Обоє вже займалися каперством, і нова грабіжницька експедиція не була їм вдиковинку.

Вудс Роджерс був людиною крутої вдачі, він відразу ж установив залізну дисципліну, що довелося багатьом не за смаком. Дозріла змова. Заколотники спробували захопити судно, але були обеззброєні й арештовані. А щоб виключити в майбутньому подібне невдоволення, офіцери прийняли розвязок підвищити частку кожного в захопленому видобутку: матрос повинен був одержати десять фунтів стерлінгів, помічник капітана, канонір, боцман і тесля — по сорок фунтів, штурман ( тобто Дампьер) — вісімдесят фунтів, капітан — сто фунтів. І особлива винагорода — тридцять фунтів покладалося тому, хто першим побачить судно з коштовним вантажем

Маршрут, яким ішли кораблі, був Дампьеру добре знайомий. Перетнули Атлантичний океан, пройшли мис Горн і вийшли в Тихий океан, який цього разу виявився далеко не тихим. Він зустрів судна моторошним штормом і відніс їх далеко на південь. Коли хвилі вляглися, кораблі знову пішли на північ до архіпелагу Хуан-Фернандес.

Коли покинули острів Мас-А-Тьерра, кинулися до узбережжя Еквадору, розраховуючи напасти на місто Гуаякиль. По шляху захопили два іспанські судна

Дампьеру доручили командувати передовим загоном, оскільки він знав місцевість і розташування зміцнень на острові Пуна на підході до міста. Але захопити його відразу не вдалося, хоча іспанці й злякалися, довідавшись, що англійцями командує добре відомий ним Дампьер. Після важких сутичок пірати проникнули в пригород. Захопивши полонених і вчинивши погром церков і будинків, англійці зажадали від губернатора викуп — сто тисяч фунтів стерлінгів. У підсумку переговорів зійшлися на пятдесяти тисячах, а також коштовностях на суму більш тисячі фунтів стерлінгів. Крім того, були отримані борошно, масло, вино й т.п. Полонених іспанців пірати звільнили й самі забралися з міста. Вони поплили на острів у Панамській затоці, де зайнялися поділом видобутку

Вирішено було чекати іспанський галион. « До нашої величезної радості й подиву, — писав Вудс Роджерс, — близько девяти годин матрос, що сидів в «вороняччями гнізді» на верхівці щогли, закричав, що бачить вітрило».

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика