На главную

Фортуна явно благоволить йому…

Фортуна явно благоволить йому. Оперившись і осмілівши, він фрахтує торговельні кораблі й стає пайовиком у їхнім страхуванні. Ширяться комерційні звязки, ростуть доходи, а з ними і його марнославство

Про благополуччя процвітаючого ділка говорить не тільки срібний посуд у нього на столі, що замінила оловяні тарілки, кружки й ложки, але й човен для прогулянок по Темзі, якій він дуже пишається, екіпаж зі скляними вікнами — свідчення моди й достатку, свій власний верхівковий кінь

Родина проводить літо на фешенебельних курортах — у Бате й Эпсоне. А він тим часом, елегантний і гордовитий, обідає в Понтака — у знаменитій харчевні, де розпиває дорогі вина — по сім шилінгів пляшка, відіграє в кеглі, відвідує півнячі бої, але частіше його бачать на перегонах, тому що з юних років він був запеклим лошадником.

Зрозуміло, Дефо регулярно, як покладено ділкові, відвідує біржу — центр усякого роду інформації. Тут довідувалися про ціни на товари й акції, укладали угоди, пізнавали останні політичні новини

Однак, незважаючи на, видалося б, досягнуте благополуччя, амбіції плебея Даниеля Фо, і насамперед його марнославство як визначальна риса характеру залишалися незадоволеними

Чого ж не вистачало Даниелю Фо? Самої малості, усього лише невеликої частки «де» перед прізвищем — свідчення того, що в його жилах тече кров потомственого дворянина! Недовго думаючи, він самоособисто простонародне «Фо» зухвало переробляє на де Фо, що говорить про його нібито нормандське походження

Відтепер містер де Фо (разом прізвище стало писатися пізніше) одержав право затверджувати, що його предки ступили на землю Англії разом з воїнами Вільгельма Нормандського. І що 14 жовтня 1066 року під Гастингсом, у великій битві з англосаксами, один з них перебував у рядах атакуючих, поперед яких жонглер Тальефер розспівував балади про легендарний Роланда, захоплюючи пісень вбой.

Але дворянинові покладено мати фамільний герб. І Дефо складає його: три люті грифони виникають на тлі червоних і золотих ліній. Зявляється, як личить, і латинський девіз: «Похвали гідний і гордий».

Треба ж було, щоб саме в цей момент сходження по щаблях життєвого успіху диявол поплутав містера Дефо й він вплутався в авантюру заколотника герцога Монмута. Цей, можна сказати, необдуманий крок, що ніяк не вяжеться з характером Дефо — розумової й розважливої людини приведе його на край прірви

Коли повстанці були розбиті й герцог Монмут, що виступив проти сваволі королівської влади, страчений, Дефо, що необачно прийняв участь у повстанні, поспішив зникнути. Втім, якщо говорити про його військові подвиги, то зробити їх йому не вдалося. Розповідали, що при першому рушничному залпі кінь поніс його у зворотному напрямку від ворога, позбавивши тим самим сідока від участі вбою.

На щастя, у цей перший раз довго ховатися йому не довелося. І незабаром його бачать серед тих, хто врочисто вітає на лондонських вулицях нового короля Вільгельма III, до цього колишнього правителем Голландії англійський престол, що й зайняв, за пропозицією великої буржуазій і земельної аристократії. Але страх переслідування й гіркота від того, що приречено ховатися, уже тоді він зажив сповна.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика