На главную

Містер Дефо знову поринає в гущавину економічного життя

Містер Дефо знову поринає в гущавину економічного життя. Однак тепер він не тільки торговець, але й політичний діяч. Його цікавлять економічні й соціальні відносини, тягне «темна прірва загальної комерції, ця схована таємниця, ця напівпізнана річ, іменована торгівлею».

У той же час його хвилюють проблеми соціальної нерівності, і насамперед нерівність співвітчизників перед законом. Як публіцист він усе частіше виступає на захист тих, хто перебуває на нижніх щаблях соціальних сходів тодішнього англійського суспільства. Пізніше, в 1709 році, на сторінках «Ревю» він помістить статтю, у якій розділить населення країни на сім груп, де дві останні буде займати «біднота, що тягнула напівголодне існування, і знедолені, ті, хто живе в крайній убогості».

У тому, як живуть знедолені, він не раз переконувався особисто в ті чорні дні, коли виявлявся низвергнутым на дно. Тут же він звів знайомство й зі злочинним миром Лондона, пізнав його закони, спостерігав характери й вдачі. Память відзначала особи й долі, накопичувала факти, відомості, деталі

Другий раз у житті йому довелося заметати сліди в тридцять два роки. Шляхи втікача привели його, як і кожного, хто віддавав перевагу втечі над вязницею, на інший берег Темзи, у знаменитий квартал Минт, — притулок лондонських злочинців

Але що змусило благопристойного комерсанта Дефо розділити суспільство бурлак і злодіїв?

Одержимість манією спекуляцій, жагуче бажання будь-що-будь превстигнути ще більше, звичка ризикувати привели Дефо до катастрофи. Одного разу ранком він довідався, що зафрахтоване їм судно не повернулося в порт. Не зявилося воно й через кілька днів. Стало ясно, що з ним щось відбулося. Можливо, причиною загибелі корабля була бура, а може бути, пірати перешкодили благополучному поверненню

Як б то ні було, але Дефо виявився в скрутному стані. кредитори, що пронюхали про це, не сповільнили предявити векселя. Як на гріх, вільних грошей у нього в той момент не виявилося. Борги нема чим було покрити. Тоді його й оголосили банкрутом. Борг його становив чималу суму — 17 тисяч фунтів стерлінгів. А треба мати на увазі, що за тодішніми законами банкрутство карало найсуворішим образом і прирівнювалося до тяжкого карного злочину

Йому нічого не залишалося, як знову вибирати між втечею й вязницею. Дефо віддав перевагу першому. Так він виявився спочатку по ту сторону Темзи, у Минте, догодивши в суспільство шахраїв, розбійників з великої дороги й жінок сумнівної поведінки

Незабаром, однак, з першою нагодою він таємно перебрався в Бристоль, де ховався кілька місяців. Побоюючись бейлифа -чиновника, що заарештовував боржників, Дефо жив під чужим іменем, на вулицю виходив тільки по неділях — у ці дні законом заборонялися арешти. Своє сумне положення він переносив непохитно, зберігаючи повний спокій духу й непоколебимо гарний настрій. І із властивої йому енергією вживав заходів, щоб вибратися з пастки

Нарешті йому вдалося нашкрябати необхідні гроші й розплатитися із кредиторами. Так досить швидко він выпутался з першого, але, на жаль, не останнього в житті банкрутства. Дефо повернувся в Лондон, у діловий центр столиці — Сіті

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика