На главную

Сьогоденням нещастям для нього…

Сьогоденням нещастям для нього стали пацюка, у безлічі, що водилися на острові. Вони безстрашно снували по хатині, гризли всі що могли, кілька раз ночами ухвалювалися навіть за ноги хазяїна. Щоб позбутися їх, довелося приручити здичавілих кішок, завезених на острів кораблями

Здоровіший клімат і щоденна праця зміцнили сили й здоровя колишнього боцмана. Він уже не випробовував борошна самітності, які долали його спочатку. Подібне життя, за словами тих, кому довелось чути розповіді Селькирка після його порятунку, стала видатися йому не настільки вже неприємної. Він звик з думкою про те, що надовго відлучений від людського суспільства

Пройшло більш чотирьох років. Тисяча пятсот вісімдесят днів і ночей один на один із природою! Напруга всіх фізичних і моральних сил, щоб не засмутитися, не піддатися тузі, не дати розпачу одержати верх

Робота — кращі ліки від самітності, заповзятливість — ці якості були властиві Селькирку так само, як у ще більшому ступені ними буде наділений його літературний побратим

На початку 1709 року отшельничеству Селькирка прийшов кінець. Удень рятування для нього стало 31 січня

Опівдні зі свого спостережливого поста, звідки він каждодневно з тугою вдивлявся в далечінь, Селькирк помітив крапку. Вітрило! Перший раз за стільки років на обрії зявився корабель. Невже він пройде повз?! Скоріше подати сигнал, привернути увагу мореплавців. Але й без того було видне, що судно тримає курс до берега острова Мас-а-Тьерра.

Коли корабель підійшов досить близько й кинув якір, від нього відчалила шлюпка з матросами. Це були перші люди, оказавшиеся до того ж співвітчизниками Селькирка, яких він побачив після стількох літ

Можна представити, як були здивовані матроси, зустрівши на березі «дикої людини» у звіриних шкірах, що обростив, не вмів спочатку вимовити ні єдиного слова. Тільки виявившись на борті «Герцога» — так називалося судно, избавившее боцмана від неволі, він знайшов дарунок мови й розповів про те, що з ним відбулося

Трапилося так, що «Герцогом» командував Вудс Роджерс — один зі сподвижників знайомого Селькирку морського розбійника Вільяма Дампьера. У числі інших кораблів його флотилії «Герцог» робив тривалий і небезпечний рейд по семи морям. Тому відразу відправитися додому Селькирку не вдалося. На «Герцогу» після того, як 14 лютого судно знялося з якоря в острова Мас-А-Тьерра, йому довелося обїхати навколо світу. І тільки через тридцять три місяці, 14 жовтні 1711 року, він повернувся в Англію, ставши до цього часу капітаном захопленого під час походу вітрильника «Додаток».

Коли лондонці довідалися про пригоди їх земляка, Селькирк став популярною особистістю англійської столиці. З ним шукали зустрічей, його запрошували в багаті будинки, де демонстрували аристократам. Газетярі не давали йому проходу. У пресі зявилися статті, що розповідають про його пригоду. Один з таких нарисів, опублікований у журналі «Инглишмен», належав перу англійського письменника Річарда Стилю. «Людей, про яку я збираюся розповісти, зветься Олександром Селькирком, — писав Р. Стиль. — Імя його знайоме людям цікавим…

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Декабрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
    Яндекс.Метрика