На главную

Капер або пірат? Сьогодні без…

Капер або пірат?

Сьогодні без згадування імені Вільяма Кидда не обходиться жодна книга, присвячена історії морського піратства. Його трагічна доля — приклад того, як у погоні за наживою тоді ще молоді колонізатори були готові на будь-яке підступництво, підробку, убивство. А скарбу, по переказу зариті їм на одному з островів біля американського берега, уже три сторіччя розпалюють апетити шукачів скарбів. Ще б, адже скарб Кидда одні оцінюють у сімсот тисяч фунтів стерлінгів або у два мільйони доларів, інші вважають, що їм було заховано цінностей на десятки мільйонів доларів

Хто ж був цей капітан Кидд? Чим він так прославився? І чи дійсно десь зарив свої скарби?

Історія його почалася у вересні 1696 року, коли швидкохідна тридцатипушечная галера «Пригоду» залишала нью-йоркський порт. На борті її перебувало сто пятдесят людей команди на чолі з капітаном Киддом.

Куди й навіщо направлялося це судно, якому незабаром стояло стати знаменитим на всіх морях? Щоб відповісти на це питання, треба насамперед розповісти про те, що передувало цьому рейду. Приблизно за рік до виходу в море «Пригоди» у Лондон дійшли тривожні слухи про неком пірата Джону Эйвери, що розбійничав у водах Індійського океану. Жоден корабель не змів без ризику перетнути його. Зухвалий пірат не дарував ні торговельні судна індійських купців, ні кораблі, що належали співвітчизниками (докладніше про нього — у гл. “Джон Эйвери, або Зять Великого Могола”).

У Лондоні стривожилися не на жарт. За голову Эйвери призначили нагороду

Тепер для виконання розвязку було потрібно знайти людину, який би очолила експедицію проти того, через кого лондонські товстосуми могли втратитися своїх баришів. Стали підшукувати підходящу кандидатуру. А тим часом було створене підприємство, своєрідний «синдикат», який повинен був фінансувати майбутню експедицію. У нього ввійшли не тільки міністри, сам Вільгельм III не погнушался внести три тисячі фунтів, сподіваючись на неабиякий прибуток, у випадку якщо вдасться покінчити з Эйвери й іншими морськими розбійниками. У числі пайовиків виявився й Річард Беллемонт, тільки що призначений губернатором Нью-Йорка, тоді головного міста англійської заморської колонії. Саме Беллемонт, якому стояло зіграти одну з головних ролей у всій цій історії, запропонував капітана Кидда в якості керівника експедиції. І незабаром капітан і судновласник з Нью-Йорка Вільям Кидд тримав у своїх руках каперську грамоту

У період воєнних дій грамоти на узаконений розбій роздавали особливо щедро. Право одержати її, по суті, мав усякий, хто бажав вести партизанську війну на море проти кораблів супротивника, у тому числі й торговельних. Тих, кого завербували, іменували каперами її королівської величності. У число їх в епоху нескінченних війн із Іспанією за колонії англійці вербували найхоробріших з піратів

Патент на ведення війни проти ворожих кораблів мали багато знаменитих піратів, заслуги яких нерідко оплачувалися дворянськими титулами

У каперській грамоті, отриманої Киддом, говорилося про те, що йому дозволено захоплювати «судна й майно, що належать французькому королеві і його підданим».

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика