На главную

я мав задоволення часто…

Я мав задоволення часто розмовляти з ним негайно по його приїзду в Англію…» У своєму нарисі Річард Стиль коротенько викладав історію Селькирка.

Існує переказ про те, що й Дефо зустрівся з боцманом у портовому кабачку, щоб побрати в нього інтервю. За іншою версією вони побачилися в будинку якоїсь миссис Даниель, де Селькирк нібито передав майбутньому авторові «Робинзона Крузо» свої записки. Нам невідомо, як протікала бесіда між моряком і письменником і чи було взагалі після цього написане Д. Дефо інтервю

Що стосується записок, нібито отриманих письменником від Селькирка, про що миссис Даниель повідала перед смертю своєму синові, то суперечка навколо цього не затихав більш двох сторіч. Деякі особливо завзяті дослідники дотепер уважають, що факт цей мав місце

Як б то ні було, але історія Селькирка залишила слід у памяті Дефо.

Ніжитися в променях загальної уваги Селькирку довелося недовго. Небагатослівн, що не вмів барвисто і яскраво розповідати про пережитий, він швидко знудив публіці, перестав бути для неї цікавим. Тоді він виїхав у свій рідний Ларго. Зустріли його тут спочатку радо. Потім відношення змінилося. Перебування на острові не пройшло безвісти. Похмурий вид і похмурий погляд Селькирка відлякували людей, мовчазність і замкнутість дратували

Через кілька років Селькирк повернувся на флот, став лейтенантом на службі його величності короля Великобританії. Під час чергового плавання до берегів Західної Африки в 1720 році Селькирк умер від тропічної лихоманки й був похований з військовими почестями

Острів Робинзона Крузо

…Дефо закриває останню сторінку історії Селькирка, розказану капітаном Вудсом Роджерсом. Якийсь час сидить задумавшись. Людей на незаселеному острові! Пірат-Літератор подав йому чудову думку. У голові поки ще смутно й нечітко зароджується літературний задум, спалахують контури майбутнього оповідання

Цього разу він візьметься за перо не для того, щоб написати черговий гострий памфлет або статтю. Ні, він переплавить у своїй творчій лабораторії одиссею Селькирка, використовує його історію як основу сюжету для роману, у якому розповість про пригоди людини, оказавшегося на незаселеному острові. Героя свого він назве Крузо — по імені старого шкільного товариша Тимоти Крузо, змінить лише імя на Робинзон.

Ціль Дефо змусити читачів повірити в реальність Робинзона Крузо, у дійсність того, що з ним відбулося. А для цього він піде на невелику хитрість і видасть книгу анонімно, видавши оповідання за розповідь самого героя

Успіх роману був небувалий. Не встигнула 25 квітня 1719 року книга вийти у світ, як одне за іншим у тому ж році пішли нові чотири видання

Видавець Тейлор поклав у кишеню тисячу фунтів — суму чималу по тому часу. Невідомо тільки, найшлися чи в самого Селькирка, який був тоді в Лондоні, пять шилінгів, — сума по тем часам чимала, щоб купити книгу, написану онем.

Майстерність письменника перемогла — люди, читаючи книгу Дефо, щиро вірили в «дивні пригоди Робинзона Крузо, моряка з Йорка, що прожив двадцять вісім років у повній самітності на незаселеному острові в берегів Америки, біля устя ріки Оріноко, куди він був викинутий аварією корабля, в

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика