На главную

Коли Сюркуф побачив її вітрила…

Коли Сюркуф побачив її вітрила, він віддав перевагу знову рятуватися втечею, кинувши так і не обскубаного їм американця. Це трапилося в останні дні 1799 року. А вже першого числа нового, 1800 року Сюркуф почав новий зухвалий набіг

З Калькутти в Бомбей випливало англійське судно «Джейн». Але поодинці воно не зважилося йти, знаючи, що в цьому районі розбійничає французький корсар. «Джейн» приєдналася до двом іншим великим кораблям, що випливали тим же курсом. В устя Гангу англійці довідалися від капітана американського корабля про те, як він тільки що дивом урятувався. Удень зустріли «Сибиллу» — вона продовжувала пошуки Сюркуфа. На світанку капітан «Джейн» помітив, що його корабель відстав від двох інших. Але його це не стурбувало. Адже він перебував у поле їх видимості. І отут здалося незнайоме вітрило

Невідомий корабель обережно наближався. Це була «Кларисса». Сюркуф, немов хижак, націлився на відсталий видобуток. Але капітан «Джейн» встигнув пострілом з гармати попередити збіглих уперед. Однак ті чомусь не відреагували й продовжували шлях. Так «Джейн» виявилася один на один з корсаром. На ній, смішно сказати, була всього одна маленька гармата. Бій був явно нерівний. Коли на «Джейн» скінчилися ядра, почали стріляти зарядами з мушкетних куль. Зрештою Сюркуф захопив судно. Причому все відбувалося, можна сказати, на очах двох інших англійських кораблів. Але вони по незрозумілій причині не прийшли на допомогу «Джейн». Коли Сюркуф, здивований цим, запитав у полоненого капітана, чому ті кораблі залишилися осторонь і не взяли участь у бої, він лише знизав плечима. А Сюркуф гнівно викликнув: « Якби вони попалися мені в руки, я б повісив їх за зрадництво».

Після цього бою Сюркуф розвязав більше не спокушати долю і йти до Реюньону. Він перетнув Індійський океан, по шляху захопивши пари кораблів, і спокійно повернувся зі своїми призами додому. Тут зясувалося, що «Кларисса» вимагає серйозного ремонту. Її довелося залишити

Знайти новий корабель проблеми не становило. Судновласники, розраховуючи на частку багатого видобутку, навперебій пропонували щасливому корсарові свої кораблі

Сюркуф вибрав корабель «Упевненість» з командою сто людей. Трохи перешикувавши судно, а точніше — удосконаливши його, оснастивши сучасним навігаційним устаткуванням і такелажем, Сюркуф знову вийшов у море. Курс він тримав цього разу до берегів Цейлону. Експедиція пройшла успішно. Було захоплено чимало судів, видобуток дістався багата. Англійські газети публікували страшні розповіді про звірства французького корсара, хоча в більшості це були вигадки журналістів

Повернувшись на Реюньон, Сюркуф першою справою розпродав свою частину видобутку. Тепер, розвязав він, можна вертатися у Францію, де його чекала наречена. На «Упевненості» Сюркуф доплив до Сен-Мало, де й відбулося їхнє весілля. На той час капітал корсара рівнявся двом мільйонам франків. Мало того, йому привласнили офіцерське звання. Далі, як говориться, більше. У Парижу, куди його викликали, він був визнаний гідним аудієнції першого консула Наполеона Бонапарта, що незабаром проголосив себе імператором Франції

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика