На главную

И лише одного разу йому довелося несолодко

И лише одного разу йому довелося несолодко. Під час бури його корабель розбився в берегів Мексики. Частина екіпажа добралася до берега, але тут на них напали іспанці й майже всіх перебили. Олоне був тільки поранений, але і його чекала б неминуча смерть, якби не його хитрість. Він вимазав особу й тіло кровю й упав між убитими. Виждавши, коли іспанці пішли, доповз до лісу, абияк перевязав рани й переодягся в одяг убитого іспанця. Потім змело рушив у місто, де йому вдалося підмовити декількох невільників бігти разом з ним на Тортугу. Укравши човен, вони благополучно добралися до острова

З тих пор Олоне воспылал ще пущею ненавистю до іспанців, заприсягшись помститися за загиблих товаришів. Із труднощами роздобувши новий корабель, він пішов на ньому до берегів Куби, у невелике містечко Де-лос-Кайос, відомий своєї торгівлею шкірами, тютюном і цукром. На підході до нього флібустьєри були помічені рибалками. Вони встигнули зняти тривогу й повідомити, що зявився французький розбійник Олоне. На допомогу місту поспішив іспанський фрегат, збройний десятьма пушками й з девяноста солдатами на борті

Правда, іспанці не дуже повірили рибалкам, знаючи, що Олоне вбитий у сутичці на мексиканському березі. Про всякий випадок на кораблі вони послали негра-ката, який повинен був стратити всі, за винятком ватажка, якого наказано було доправити живим у Гавану. Іспанці розраховували захопити розбійників зненацька, але самі потрапили в пастку, Флібустьєри довідалися про каральну експедицію й приготувалися підстерегти корабель і захопити його.

Уночі в берега зявився іспанський корабель. На світанку грабіжники напали на нього. Атака цих дияволів, як прозвали їхні іспанці, була такий стрімкої, що ті не встигнули навіть отямитися, як опинилися замкненими в трюмі. Після цього, зовсім збожеволівши від ненависті, Олоне наказав бранцям поодинці вилазити на палубу. По одній версії — він власноручно відрубував голову кожному, по іншій — наказав це (Зробити тому самому негрові-катові

Як свідчать деякі джерела, ненависть Олоне доходила до того, що після кожного удару він злизував кров, що стікала з його шаблі. У живі залишив тільки одного іспанця. Він відправив його до губернатора з таким посланням: « За призначену йому смерть він не пощадить жодного іспанця й сподівається покарати самого губернатора». У свою чергу, губернатор, одержавши таке послання й розлютивши, заприсягся винищити всіх розбійників, яких тільки вдасться захопити. Але жителі Куби вблагали його не робити цього: адже ці самі розбійники могли легко винищити целую сотню іспанців, перш ніж губернаторові вдалося б изловить хоча б одного з них

Із захопленим кораблем Олоне повернувся на Тортугу й став готуватися до нового нападу на іспанців. Для цього треба було добре підготуватися: набрати команду й запастися провіантом. Йому потрібно було пятсот моряків, щоб захопити, як він задумав, Маракайбо. Це місто й порт перебували в провінції Венесуела, на березі озера, зєднаного з морем рікою. У місті налічувалося до шести тисяч жителів разом срабами.

Як свідчив Эксквемелин, місто управлялося віце-губернатором. У ньому була церква, чотири монастирі й госпіталь. Купці торгували шкірами й салом, було багато худоби

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика