На главную

Убитих іспанців занурили на…

Убитих іспанців занурили на дві старі барки й, відїхавши по озеру від берега, покидали вводу.

У полон було взято сто пятдесят знатних городян, за яких сподівалися одержати багатий викуп. А поки що всіх їх разом з жінками й дітьми замкнули в церкві. Після цього прийнялися грабувати місто. На це пішло чотири тижні

Забравши все, що було можна, у будинках, кинулися катувати бранців з метою дізнатися, де заховані цінності. Результат був мінімальний. Залишався ще один спосіб роздобути довгоочікуваний видобуток. У ліс, де ховалися багато городян, послали бранців — повідомити, що, якщо за два дні не доправлять викуп десять тисяч реалів, місто буде спалено вщент.

Викуп був отриманий, після чого флібустьєри, вірні слову, пощадили місто й незабаром покинули його. Правда, прихопили із собою із церкви ікони, мощі, розпяття й навіть дзвона розраховуючи на те, що все це придасться на Тортуге, де вони збиралися спорудити каплицю

На острові Ваку зробили зупинку й прийнялися ділити видобуток. Усього дісталося двісті шістдесят тисяч іспанських талерів, на кожного, що залишився в живі довелося по сто талерів. Частку загиблих відклали, щоб вручити рідним. Крім грошей, були поділені шовкові й вовняні тканини й багато чого іншого. Під час дільби, яка проходила відповідно до прийнятих умов, кожний клявся, що нічого не сховав коштовного від товаришів і нічого не побере зайвого

На Тортуге, куди незабаром прибутки всі флібустьєри на чолі з Олоне, вони швиденько спустили своє добро в шинках або програли в кості. Більша частина з награбованих грошей пішла, звичайно, на вино й горілку. Пляшка горілки коштувала чотири реали. Пиятика тривала кілька днів

А тим часом сам ватажок готувався до нових «подвигів». Цього разу він задумав плавання до берегів Нікарагуа. Слава щасливого флібустьєра робила свою справу. У бажаючі взяти участь у поході не було недоліку. Зібравши й спорядивши шість кораблів, посадивши на них сімсот людей, з них триста на флагман, Олоне пустився в нову авантюру

По шляху до материка зайшли на острів Пинос, де розжилися припасами, головним чином мясом. Втім, запасів його вистачило ненадовго. Довелося грабувати прибережні села, населені індіанцями, поки не досяглися міста Пуэрто-Кавальо. На підході до нього Олоне захопив декількох іспанців. Він розраховував, що вони розповідять про зміцнення й кількості солдат у місті, а головне вкажуть туди дорогу. Але ті не побажали стати зрадниками й усе до одного минулого перебиті

Причому сам Олоне зарубав одного із бранців, вирвав його серце із грудей і, показавши іншій групі полонених, сказав: «Якщо й ви не відповісте на запитання, які нас цікавлять, вас чекає те ж саме». Погроза подіяла, і полонені вказали дорогу кгороду.

У ньому виявилися багаті склади з товарами, у порту перебувало торговельне судно з пушками на борті. Чавунні й бронзові пушки — кількістю тридцять шість — флібустьєри зняли й перенесли на свої кораблі. У складах захопили запаси шкіри. Більше поживиться тут було нема чим. Проте, вірні собі, вони почали катувати жителів, вимагаючи визнання, де заховані скарби. В одних виривали мови, інших заколювали шаблями. Але все було дарма.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика