На главную

Зненацька для всіх на…

Зненацька для всіх на англійському судні зявилися французи, немов чорти з пекла. У руках у них сокири, шаблі, кинджали, пістолети

Описуючи бій, Гарнере використовує вираження «грандіозна битва». Капітан «Кента» загинув, і багато з екіпажа поплатилися життями, але захисників «Кента» не зменшувалося. Сюркуф навіть викликнув: «Чорт побери, вони, схоже, воскресають». Пізніше Сюркуф довідався причину цього «воскресіння»: на борті «Кента», крім екіпажа, перебувало ще двісті пятдесят моряків, знятих із британського судна, що горіло. Але, незважаючи на явну кількісну перевагу англійців, корсари одержали, верх і «Кент» спустив прапор. Дві години Сюркуф відвів команді на те, щоб ограбувати судно (одержати так звану частку диявола). Після чого відновив порядок, наказав залишити дам, які замкнулися в каютах, у спокої. І шибеники, хоча й спянені грабежем, негайно підкорилися своєму капітанові. Усім був відомий його крута вдача, і ніхто не бажав потрапити під нього гарячу руку

Не знав про це лише губернатор Порт-Луи — столиці Маврикія, куди Сюркуф поспішив після настільки вдалого полювання. Нітрохи не вагаючись він зажадав, щоб корсар передав йому злитки й бочки із золотим порошком, які були захоплені на «Кенте». Адже все це тепер — надбання Французької республіки. Корсар не став сперечатися. Він просто заявив, що якщо це золото не дістанеться йому і його людям, то воно не дістанеться нікому! І наказав викинути злитки й бочки за борт. Втім, підтвердження цьому факту ні в документах, ні в спогадах учасників цієї події немає. Нічого не сповіщає про це й Гарнере. Як невідомо й те, чи дістав потім корсар із дна моря золото «Кента».

Зустріч із Наполеоном

У наступному році Сюркуф знову крейсував у берегів Суматри. Захопив кілька англійських судів, попутно побрав датський і португальський кораблі з вантажем пряностей, які так цінувалися в Європі. Потім повернувся в Бенгальську затоку, уважаючись, що англійці не стануть шукати його отут, близько самої Калькутти, думаючи, що він перебуває десь східніше.

Однак його таки вистежив англійський фрегат «Сибилла». Почалася погоня. Щоб полегшити свою «Клариссу» і піти від англійця, Сюркуф наказав викинути за борт гармати і ядра. І йому вдалося відірватися від ворога. Правда, допомогла ніч, що й настала. А ранком, коли пішли від погоні, корсари повернулися на старе місце. Сюркуф начебто чуяв, що отут буде ще чому поживиться. Не учуял він іншого — небезпеки, яка усе ще зберігалася

Отже, поутру, повернувшись на колишнє місце, Сюркуф побачив вітрила торговельного судна. Віддав наказ наздогнати його. На кораблі підняли американський прапор, а, як відомо, молода Америка була тоді спільницею Франції. Але Сюркуф розсудив так: раз судно йде в Калькутту, виходить, торгує з англійцями. Пішли попереджувальний постріл з «Клариссы» і наказ готуватися до абордажу. Американець покірно спустив вітрила. На «Клариссе» зраділи — видобуток без опору сама йшла в руки. Але виявилося, що радіти було рано.

«Сибилла», від якої, видалося, урятувалися, не встигнула далеко піти. На ній почули постріл, разнесшийся по воді, і зрозуміли, що корсар десь поруч і готується до нападу. «Сибилла» кинулася на постріл

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика