На главную

У той же час інші…

У той же час інші ганзейские міста вели з ликеделерами боротьбу, як з піратами. Ще в 1403 році ганзейские міста Данциг і Любек уживали військові походи проти них. В 1408 році гамбуржцы обезглавили на площі проводиря ликеделеров Плукераде й девять його товаришів, узятих вплен.

В 1433 році Симон ван Утрехт, що став тим часом членом міського керування Гамбургу, був призначений командуючим гамбурзьким флотом, що нараховували двадцять один корабель. Він одержав наказ вторгнутися в устя Эмса й разом із сильною сухопутною армією побрати місто Эмс, щоб ліквідувати останній оплот ликеделеров у Фризии. Знову були обезголовлено сорок людей, а їх голови насаджені на коли

Однак уже в 1438 році Гамбург і Бремен знову вербували корсарів для війни проти Голландії й Зеландії. Досить примітний обіг Бремена до невоюючих ганзейским містам, у якому говорилося, що бременские корсари будуть ставитися до кораблів цих міст як до ворожих, якщо в них на борті виявляться товари з Голландії або Зеландії. Це означало, що вони служили одним ганзейским містам проти інших. Бременский сенат видавав каперські свідчення на таких умовах: дві третини видобутку належало каперу, а одна — ішла на користь сенату

Наймані Тягарем корсари, як завжди, не відрізняли друга від ворога. У Ла-Маншеві або Зунде вони зупиняли всі купецькі судна. Під приводом, що ті нібито везуть голландські товари, забирали будь-який коштовний видобуток, не обертаючи уваги на те, під яким прапором ішов корабель. Найвідомішим проводирем корсарів цього періоду був Ганс Энгельбрехт, який у берегів Швеції захопив тринадцять голландських кораблів з товарами на суму тридцять чотири тисячі рейнських гульденів

На закінчення треба сказати, що пригоди корсарів Балтійського й Північного морів, і насамперед, звичайно, Клауса Штертебекера, послужили темою для багатьох пісень, балад, поетичних і прозаїчних добутків

В історичному романі Вилли Бределя « Брати-Витальеры» ( є російський переклад) Клаус Штертебекер — селянський хлопець, що жив недалеко від Висмара.

Поряд із численними драмами й сказаннями про Штертебекере особливе місце займає незакінчений роман Теодора Фонтані «Ликеделеры», який, будь він дописаний, зявився б, за словами Томаса Манна, «історичним романом великого художнього значення». Відвідавши кілька раз Мариенхафе, що служив в XIV столітті притулком корсарів, Т. Фонтані в 1895 році приступився до роботи над добутком, який, за словами самого автора, «відрізняється від усього, написаного мною, і взагалі від усієї попередньої літератури… Матеріал з його середньовічною морською романтикою, у якому ясно відчутний соціал-демократичний струмінь, тягне мене надзвичайно».

На поставлений ликеделерами соціальне питання Фонтані відповідає в заключній фразі свого роману: «У церкві витає дух Штертебекера, а дух ликеделеров витає треба усім миром».

В XX столітті німецький поет Курт Бархельс (Куба) написав віршовану драму «Клаус Штертебекер». Автор малює життя й боротьбу ликеделеров як свого роду соціальний протест пригноблених. У нас ця балада відома в перекладі Леву Гинзбурга.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика