На главную

А селяни острова Рюгеп…

А селяни острова Рюгеп, подивившись її постановку, створили сільгоспкооператив «Клаус Штертебекер». Що стосується самої пєси і її автора, те це, за словами перекладача, балада, створена народним співаком, балада про віковий боротьбі

И сьогодні земляки знаменитого корсара, що став народним героєм, розспівують слова балади:

Штертебекер, Штертебекер,

пробила світла година!

Нині слушними

називають нас!

Немає ні купця, ні юнкера,

немає навіть короля

Усе це наше:

море,

і небо,

і земля!

Донині в різних місцях показують печери, замки й гори, де нібито ховався Клаус Штертебекер. На північному узбережжі Німеччини існує «підземний хід Штертебекера», «гавань Штертебекера», «печера Штертебекера», «замок Штертебекера».

РОБЕР СЮРКУФ. ГОДОВАНЕЦЬ «ОСИНОГО ГНІЗДА»

Городок Сен-Мало на березі Біскайської затоки вважається батьківщиною багатьох французьких корсарів. Їхні англійські «колеги» французів, що ненавиділи, своїх конкурентів і супротивників на море, називали цей порт «Осиним гніздом». Одним з тих, хто тут народився й виріс, був Робер Сюркуф. За це й прозвали його Годованцем «Осиного гнізда».

Відбувався він, як і багато у цім містечку, з потомственої родини моряків. Деякі з них займалися піратським промислом. У тому числі його прадід, що носив теж імя Робер Сюркуф. Розбагатіли в піратських походах і деякі інші його предки

Багаті батьки прагли дати хлопчикові пристойний утвір. Але хлопець знюхався з міською шпаною, був виключений із семінарії. Залишався один шлях — іти по стопах предків, почати служити на флоті. І вже в 1789 році, коли йому стукнуло тринадцять, Робер став юнгою на бригу «Эрон», що робив каботажні плавання по Біскайській затоці

Таке життя було йому не по вдачі. Хотілося побачити світло, відправитися в яке-небудь далеке плавання. Бажання його швидке збулося. У пятнадцять років він записався добровольцем на корабель «Аврора», де капітаном був знайомий їхньої родини Тардиве. Курс проходження — казкова Індію

Однак далеко не казкової була та мета, яку переслідував капітан Тардиве. Як незабаром зясувалося, це був самий що ні на є типовий работоргівець. Його завдання було поставляти живий чорний товар зі східного узбережжя Африки в Індію й на острови в Індійському океані, що належали Франції, — на Маврикій, Реюньон і інші. Те, що в ті дні на батьківщині проголосили гасло «Воля, рівність і братерство», на «Аврорі» нікого не хвилювало. Та й чи ледь тут взагалі знали про революційні події в Парижу. Так що ціль плавання залишалася колишньої

У трюми-вязниці загнали чотириста негрів, закованих у ланцюзі й призначених для плантацій на острові Реюньон, і поплили. Але відбулося нещастя. Вибухнув страшний шторм. Судно налетіло на рифи. Екіпажу й пасажирам удалося урятуватися — вони добралися до берега, інші, тобто негри, загинули. Коли два тижні через шторм затих і можна було наблизитися до розбитої «Аврори», що застрягла між скель, представилася моторошна картина: трупи в затопленому трюмі

Капітан ще сподівався врятувати корабель і відремонтувати його. Целую тиждень судно упорядковували, трупи викинули за борт. Але виявилося, що полагодити «Аврору» не вдасться

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика