На главную

Коли ж він пообіцяв…

Коли ж він пообіцяв казначейству віддавати дві третини видобутку, йому без розмов вручили патент на корсарство. До того ж присудили двадцять сім тисяч ліврів з вартості захоплених їм товарів. Були нагороджені й інші учасники експедиції. Правда, усе це відбулося після судового розгляду, на якому, властиво, і наполягав завзятий Сюркуф.

А поки йшов судовий процес, відважний моряк закохався в дочку багатія арматора, прекрасну Марі-Катрин Блез. Однак до весілля справа не дійшла. Спочатку він повинен був, на настійну вимогу папаши коханій, сколотити собі пристойний стан. Зробити це він міг тільки одним способом — відправитися в похід за грішми вморе.

Сюркуф покинув Францію на «Клариссе», спеціально побудованої як корсарський корабель. Це було дуже швидкохідне судно із чотирнадцятьма пушками й ста сорока членами команди — досвідченими й розпачливими моряками. З таким хлопцями можна було добре послужити республіці в якості корсара

Але перша ж сутичка з англійським кораблем у берегів Африки не принесла бажаного видобутку. Англієць виявився добре збройний, і артилерійська дуель із ним скінчилася для «Клариссы» втратою фок-щогли. Довелося йти. Курс побрали до берегів Бразилії. По шляху захопили невеликий бриг. Його зі своїми людьми Сюркуф відправив у Францію, вручивши їм два послання: одне про те, що справи його йдуть добре, інше — коханій з визнаннями влюбви.

Через рік Сюркуф знову зявився в берегів Суматри, наводячи страх на англійських капітанів. Вони знали, що зустріч із цим корсаром не обіцяє нічого гарного

Соратник Сюркуфа по розбою, хтось Луи Гарнере, сам художник, залишив нам такий словесний портрет свого ватажка. За його словами, це була марнолюбна й владна людина, у той же час розумний і навіть чимсь привабливий. Ріст — метр вісімдесят, статура потужна, особа кругла, покрите ластовинням. Очі маленькі, хижі, губи тонкі, ніс злегка приплющений. Не можна було не звернути увагу на білі зуби, коли він посміхався. Матроси любили його, хоча він і вимагав на борті залізної дисципліни. Луи Гарнере залишив книгу спогадів, у якій приводить, зокрема, такий епізод з корсарської війни техлет.

Ранком 7 серпня 1800 року матрос, що сидів в «вороняччями гнізді» — бочці на фок-щоглі, повідомив, що спереду по лівому борту видне судно. На запитання, чи великий це корабель, пішла відповідь: «Дуже великий!»

Ока Сюркуфа загорілися, передчуваючи багатий видобуток. Через підзорну трубу він удивлявся в невідомий корабель. Незабаром уже знав, що це «Кент» (1500 т) із тридцятьма вісьма пушками. В «Думки», на якій плив Сюркуф, — усього дванадцять. Сили мало сказати нерівні, тільки безумець здатний лізти на рожен. Але матроси Сюркуфа, корячись бойовому кличу свого капітана «На абордаж!», полізли на цей самий «рожен», який став перед ними у вигляді привабливого багатого призу. От як проходив цей бій по опису Гарнере.

Після того як відданий був наказ «Бойова тривога», а за ним — « До бою!», почалося зближення із супротивником. Відбувалося це повільно. Тим часом на палубі йшла підготовка ксражению.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика