На главную

Втім, Эйвери, хоча й…

Втім, Эйвери, хоча й поріднився з імператором, ставши його зятем, не харчував ні найменшого бажання повернути тестеві захоплений видобуток. Очевидно, розвязав, що одержав її як придане дочки індійського владики

«Тесть», однак, мав намір помститися за образу, нанесене йому як батькові й володареві. Він засуджував дочку за те, що в неї не вистачило мужності покінчити життя самогубством і не піддатися залицянням пірата. Крім того, він не праг втрачати свого прекрасного брига й загублених скарбів. У гніві імператор обрушився насамперед на Ост-Индскую компанію, заявивши, що знищить уся її будови й спорудження на території Індії, якщо негайно не приступляться до пошуків пірата

Президенти компанії не на жарт всполошились перед особою цієї погрози. Було вирішено призначити більшу нагороду за голову Джона Эйвери.

Однак для закоханого пірата не існувало тоді нічого, крім домівки, прикрасою якого була чарівна принцеса. «Примха» стояла на якорі в порту, і її команда, деморалізована довгим перебуванням на березі, ставала ненадійною. Зрештою Эйвери став виходити в море, інакше вся його піратська флотилія могла розвалитися. Однак вилазки він уживав рідко й ненадовго.

Романтична ідилія тривала кілька років, поки Эйвери не прийшов, нарешті, до висновку, що досить розбагатів і може почати спокійне сімейне життя в якому-небудь куточку земної кулі, куди ще не дійшли вести про його злочинні діяння. Розвязавши, що дружина відчує себе щасливої, якщо він забезпечить їй повага «вищого суспільства» і позбавить від піратської атмосфери, Джон відправився в Бостон. Він занурив на корабель усе майно й захопив із собою найближчих друзів

В Америку він прибув під вигаданим прізвищем, але не зумів уникнути підозр губернатора, який не дуже довіряв іммігрантам. Эйвери неважливо почував себе в Америці. Можливо, позначалася туга за батьківщиною. Так чи інакше, він відбув незабаром у Північну Ірландію, де продав корабель і розпрощався зі своїм екіпажем, що начебто говорило про його твердий розвязок порвати спиратством.

Але тепер Эйвери покинула удача, що дотепер супроводжувала йому. Спробувавши реалізувати в Дубліні частина награбованих коштовностей, Эйвери викликав підозру в купців; йому знову довелося міняти прізвище й місце проживання. Цього разу він переїхав в Англію, у свій рідний Девон, де в містечку Байдефорд один з його колишніх друзів узявся бути посередником у продажі коштовностей. Эйвери напав, однак, на зграю лондонських шахраїв, які, вручивши йому невеликий задаток, обіцяли виплатити іншу суму пізніше. Незважаючи на багаторазові нагадування, Джону так і не вдалося стягнути, що належали йому гроші. А звернутися до суду він по зрозумілих причинах не міг

Кілька років через Джон Эйвери вмер у крайній нужді, проклинаючи годину, коли вирішився ступити на шлях чесного життя. Що стало з індійською принцесою, його дружиною, невідомо.

ДЖОН СИЛЬВЕР, або ПІАСТРИ СИНЕРОЖЕГО ФЛІНТА

Усе почалося з карти

Будинок стояв прямо в дороги, відділений від неї невисоким забором на камяній підставі. Напроти по гірському схилу нагромаджувалися зарості могутніх буків і сосен, а нижче виднілися поросшие вересом пагорби

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика