На главную

Таким чином, карта породила…

Таким чином, карта породила фабулу майбутнього оповідання, воно виросло на її ґрунті. Не часто, напевно, карті приділяється таке знаменне місце в книзі, і все-таки, на думку Стивенсона, карта завжди важлива, байдуже, чи існує вона на папері або її тримають вуме.

Письменник повинен знати свою округу, будь вона справжньої або вигаданої, як свої пять пальців. Звичайно, краще, щоб усе відбувалося в справжній країні, яку ви пройшли із краю в край і знаєте в ній кожний камінчик. Навіть коли мова йде про вигадані місця, теж не заважає спочатку запастися картою

Отже, карта придуманого Острова скарбів спонукала узятися за перо, породила хвилини щасливого натхнення, коли слова самі собою йдуть на розум і складаються в пропозиції. Втім, спочатку Стивенсон і не помышлял про створення книги, розрахованої, як зараз говорять, на масового читача

Рукопис призначав винятково для пасинка й народжувалася як би в процесі літературної гри. Причому вже наступного дня, коли автор після другого сніданку в колі родини прочитав початкову главу, у гру ввімкнувся третій учасник — старий сер Томас Стивенсон. Доросла дитина й романтик у душі, він негайно загорівся ідеєю відправитися до берегів далекого острова

Із цього моменту, свідчив син, батько, учуяв щось родинне за духом у його задумі, став завзятим помічником автора. І коли, наприклад, треба було визначити, що перебувало в матроській скрині старого пірата Біллі Бонса, він чи не цілий день просидів, становлячи опис його вмісту

У скрині виявилися: квадрант, бляшаний кухоль, кілька плиток тютюну, дві пари пістолетів, стародавній годинник, два компаси й старий човновий чохол. Увесь цей перелік предметів Стивенсон цілком включив врукопись.

Але звичайно, як нікого іншого, гра захопила Ллойда. Він був поза собою від витівки вітчима, що розвязав скласти історію піратів. Затаївши подих, хлопчик вслухувався в розповідь про подорож до острова, карта якого лежала перед ним на столику. Однак тепер ця карта, кілька днів назад породжена фантазією вітчима, виглядала небагато по-іншому. На ній були вказівки широти й довготи, позначені проміри дна, ще чіткіше промальовані назви пагорбів, заток і бухт

Як і має бути стародавній карті, її прикрашали зображення китів, що пускають фонтанчики, і кораблики з роздутими вітрилами. Зявилася й «справжня» підпис лиховісного капітана Флінта, майстерно виконана сером Томасом. Словом, на карті виникли нові, скрупульозно виведені топографічні та інші деталі, що додали їй ще більшу вірогідність. Тепер можна було сказати, що це сама що ні на є справжня піратська карта — такі зустрічалися в описах плавань знаменитих королівських корсарів Рэли, Дампьера, Роджерса й інших

Ллойду видалося, що йому разом з іншими героями оповідання має бути взяти участь у неймовірних пригодах на море й на суші, а поки що він із завмиранням серця слухає байки старого морського вовка Біллі Бонса про шторми і шибеницях, про розбійницькі гнізда й піратських подвигах у Карибському, або, як він називає його, «Іспанському морі», про нещадний і жорстокий Флінту, про країни, де пекуче, як у киплячій смолі, і де люди мруть начебто мухи від «Жовтого

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика