На главную

Можливо, тому ми знаємо про…

Можливо, тому ми знаємо про острів усі, крім нього точного географічного положення

«Указувати, де лежить цей острів, — говорить Джим, від імені якого ведеться розповідь, — у цей час ще неможливе, тому що й тепер там зберігаються скарби, які ми не вивезли звідти». Ці слова як би пояснювали відсутність точної адреси, але аж ніяк не зменшили полювання деяких особливо довірливих читачів відшукати «засекречений» письменником острів

По опису це тропічний оазис серед бурхливих хвиль. Але де саме? У якому місці перебував екзотичний острів — мрія старого морського вовка Біллі Бонса, одноногого Джона Сильвера, відважного Джима Хокинса й шляхетного доктора Ливси? Книга відповіді на це не дає

Однак, як затверджує поголоска, Стивенсон зобразив цілком реальну землю. Письменник нібито мав на увазі невеликий острів Пинос. Розташований південніше Куби, він був відкритий Колумбом в 1494 році в числі інших клаптиків землі, розкиданих по Карибському морю. Тутешні острови з тих давніх часів служили притулком піратів: Тортуга, Санта-Каталина (Провиденс), Ямайка, Эспаньола (Гаїті), Невиснув

Не останнє місце в числі цих опорних піратських баз займав і Пинос. У його зручній і схованій гавані можна було спокійно підлатати судно, залікувати рани, отримані в абордажних сутичках, запастися прісною водою й мясом здичавілих кіз і свиней. Відразу, удалині від сторонніх очей, звичайно ділили видобуток. І неважко представити, що частина награбованих цінностей осідала в затишних куточках острова

Звідси чернознаменные кораблі виходили на полювання за галиона мі іспанського «золотого флоту», що перевозив у Європу золото й срібло Америки. Прапор із зображенням черепа й костей панував на морських шляхах, що перетинають Карибське море, наганяв жах на торговельних моряків, змушував тріпотіти пасажирів

Немов хижаки, що покинули своє лігвище, легені й швидкі однощоглові барки й двощоглові бригантини й корвети піратів переслідували неповороткі й тихохідні громадини галионов. Коштувало однієї з таких посудин з командою до чотирьохсот людей відбитися від флотилії, як, видалося, невразливий для гарматних ядер корабель ( їх будували з дуже міцного філіппінського тику й дерева молаве) легко діставався піратам

Важко було протистояти розпачливим шибеникам, що йдуть на абордаж. Видобуток виправдовував такий ризик. Не тоді чи й вивчився папуга Джона Сильвера кричати «Піастри! Піастри!», коли на його очах піратам відразу дісталися, жарт сказати, триста пятдесят тисяч золотих монет?! Згодом у руках піратів, особливо ватажків, накопичувалися величезні багатства. Покласти їх у банк вони, природно, не змели, возити із собою теж було ризиковано. От і доводилося ховати скарби в землі острова Дуба, на Кокосі, у надрах Ротэна й Плама, Мона й Америи.

Цілком можливо, що зариті вони й на Пиносе, куди заходили самі знамениті з лицарів легкого наживи! От чому здавна острів цей, немов магніт, притягає шукачів скарбів. Невідомо про знахідки в його землі, зате із прибережних вод підняли чимало золотих злитків і монет із затонулих тут колись іспанських галионов. Уважається, що на дні близько Пиноса усе ще спочиває приблизно пятнадцять мільйонів доларів

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Декабрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
    Яндекс.Метрика