На главную

Таке було обмундирування…

Таке було обмундирування, що видавалося простим воїнам, тим, хто добровільно завербовувався строком на пять років на службу його величності короля в заморську колонію Гоа

Крім обмундирування, кожний з них одержував більш двох тисяч рейс, а також надію при нагоді розбагатіти. От чому бажаючих взяти участь в авантюрах було більш ніж досить.

Одна за іншої шлюпки з моряками й солдатами залишали причал і йшли до вартих на рейді судів. Людей з повязкою на правому оці, а це був Камоэнс, продовжував стояти осторонь. І тільки коли остання шлюпка готова була відчалити, він, немов опамятавшись, з рішучістю приреченого направився кней.

В «Книзі заміток про людей, що відвідали Індію», свого роду реєстраційних списках, у розділі «Військові» ми читаємо: «Фернанду Казаду, син Мануэла Казаду й Бланки Кеймала, жителів Лисабона. Зброєносець. Відправився замість нього Луиш де Камоэнс, син Симана Ваза й Аны ди Са. Зброєносець, і він одержав 2400 рей, як усі інші».

Інакше кажучи, Камоэнс став солдатом замість когось. Така практика тоді існувала. І траплялося, що, що не бажали піддавати себе ризику за певну винагороду знаходили собі заміну

Як було сказано, в армаді залишилося чотири судна. Відомі їхні назви, імена капітанів. На чолі експедиції стояв головний капітан Фернанду Алвариш Кабрал. Він плив на флагмані « Сан-Бенту» — «кращому із усіх тоді існуючих». На його борт піднявся й Камоэнс.

Кораблі поставили вітрила й повільно рушили уздовж ріки, спрямовуючись туди, де світлі води Тэжу, змішуються із хвилями Атлантики

Хроніст Мануэл де Перестрілу записав у своєму звіті: «Вони відбули з міста Лисабона у Вербну Неділю 24 березня зазначеного року…»

Втім, як установили пізніше? Вербна Неділя 1553 року припадала на 26 березня. Цю дату й слід уважати днем відплиття Камоэнса в Індію. У двадцять вісім років йому довелося починати нове життя

« Після того як я покинув цю землю, — напише він своєму другові донові Антану де Норонье, — немов віддаляючись в інший світ, я відправив на шибеницю стільки надій, що харчували мене доти… Усі мені представилося в мороці, і останні слова, які я вимовив на кораблі, належали Сципиону Африканському: «Невдячна вітчизна, не знайдеш костей моїх». Не зробивши гріха, що змусило мене нудитися три дні в Чистилище, я піддався нападу трьох тисяч злих мов, мерзенних наклепів, проклятих інсинуацій, породжених чистою заздрістю… Отже, я не знаю, чому мені заплатить Господь, довідавшись, що я так щасливий уникнути стількох уз, що привязували мене до цієї землі, яку мене змусили покинути події…»

Які події мав на увазі поет — ми вже знаємо

Докладного опису плавання армади, на якій був Камоэнс, не існує. Відомо лише, що на самому початку «відбулося подію, що змусила кораблі розділитися». Завдяки скупим записам хроніста ми знаємо, що жахлива бура, що зненацька налетіла, розсіяла армаду. Море — уособлення зрадництва — підтвердило свою репутацію й цього разу. Одне судно повернулося в Лісабон, інше укрилося в найближчому порту, доля третього взагалі довгий час залишалася невідомої

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика