На главную

Це було досить до речі, так…

Це було досить до речі, тому що такелаж на « Золотої лані» був на зношуванні й вимагав заміни

Тому, хто першим побачить «Какафуэго», Дрейк пообіцяв подарувати золотий ланцюг. Нагороду завоював пятнадцятирічний Джон Дрейк — молодший брат капітана. Він першим помітив із грот-щогли в море вітрило. «На обрії корабель!» — прокричав він. Дрейк вибіг на палубу. Дійсно, милях у десятьох ішов великий іспанський корабель. Це був «Какафуэго».

Дрейк наказав зменшити хід, для чого за борт скинули на тросах порожні бочки. «Золота лань» ліниво, не збуджуючи підозри, плелася по воді. Іспанці, розвязавши, що із судном щось негаразд, і вже звичайно не припускаючи, що це англійці, самі направилися до « Золотої лані». Коли між кораблями залишалося кілька десятків метрів, Дрейк прокричав: «Здавайтеся, ми англійці, заберіть вітрила!» Іспанці не відповідали. Дрейк повторив: «Якщо не підкоритеся, підете на дно». З іспанського судна відповіли: «Прийдіть на борт і самі заберіть вітрила».

Дрейк подав сигнал, відкрилися кришки гарматних портів, і пролунав залп. Постріл був удалим — збили грот-щоглу. І через кілька хвилин усе було кінчено. Полонених замкнули в трюмі, а капітана Дрейк запросив до себе в каюту, де його почастували шикарним обідом. Сам же він у цей час стежив за тим, як із захопленого корабля переносили коштовності, а також запаси води, вітрила й канати

Загальна вартість захопленого видобутку — золота й срібла — оцінювалася в 400 тисяч песо або, як підрахував Дрейк, у чверть мільйона фунтів стерлінгів. За сьогоднішніми цінами це більш ніж пятдесят мільйонів доларів. І це не вважаючи інших цінностей — порцеляни, ювелірних виробів, дорогоцінних каменів

Закінчивши перевантажувати видобуток на «Золоту лань», Дрейк повернув усіх полонених іспанців на їхній корабель і відпустив з миром. Перед цим, розігравши шляхетність, Дрейк обдарив іспанців подарунками ( з тих же трофеїв, що сам захопив у них), кожному дав по 30 песо, а капітанові — срібний кубок з написом «Фрэнсис Дрейк».

Так він створював легенду про Дрейке — джентльменові, який милостиво обходиться з полоненими. Насправді він був, як і всі пірати, жорстоким і підступним. Від іншої братій морських розбійників його відрізняло лише те, що він був розумніше й хитрее. Так, він не вбивав без нестатку, не знущався з полонених, він діяв по-іншому. Так, на захоплених кораблях він наказував зрубати щогли й посилав його плисти з волі хвиль. Некерований корабель неминуче гинув а перший же шторм або розбивався про скелі, або його несло в океан, і люди гинули від голоду й спраги

Усе частіше Дрейк подумував про повернення додому. Але яким шляхом? Він догадувався, що його будуть чекати й у Магелланова протоки, і в Молуккских островів, якщо йому вдасться перетнути Тихий океан у західному напрямку. Тоді він задумав пройти третім шляхом — розвязав відшукати на півночі таємнича протока, що зєднує Тихий і Атлантичний океани. Флетчер із цього приводу зауважує: «Відкриттям для мореплавства цього проходу в Північній Америці з південних морів у наш океан ми б не тільки зробили більшу послугу нашій країні, але й набагато б скоротили строк повернення додому, тому що а якщо ні, то ми повинні були б іти дуже довгим і болісним шляхом…»

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика