На главную

Але отут Дрейка і його людей чекало серйозне випробування

Але отут Дрейка і його людей чекало серйозне випробування. «Золота лань» села на мілину, точніше кажучи, наскочила на підводну скелю. Судно зберігало плавучість, але положення було критичним. Залишатися на судні — значило загинути від голоду й розбитися про скелі, якщо вибухне шторм. Покинути його всій команді з пятдесяти восьми людей не представлялося можливим, оскільки єдина шлюпка вміщала лише двадцять людей. Але й цим двадцяти ніхто не узявся б гарантувати, що вони доберуться до населеної землі. Усі були вотчаянии.

Не розгубився один лише Дрейк. Він наказав викинути за борт частина вантажу: тюки із тканинами, вісім гармат і бойові припаси, мішки з борошном і т.п. Залишили лише золото й коштовності. У цей момент трапилося те, на що ніхто вже не сподівався. Стала прибувати вода, вітер змінився, і «Золота лань» звільнилася від полону. Плавання тривало

Тепер у Дрейка була лише одна турбота — уникнути зустрічі з португальськими кораблями, які, як він довідався, почали полювання за ним. Він розвязав іти навпростець через Індійський океан. Дули попутні вітри, і судно успішне просувалося вперед. Ні про які піратські набіги, напад на торговельні судна Дрейк уже не помышлял. Головне було в тому, щоб зберегти багатий видобуток і доправити її на батьківщину

Минули мис Доброї Надії, Канарські острова. Нарешті 26 вересня 1580 року «Золота лань» увійшла в гавань Плімута. Два роки й майже десять місяців пройшло з початку кругосвітньої експедиції, і Дрейк став першим капітаном, який зробив це плавання (адже Магеллану особисто це зробити не вдалося — він загинув у середині шляху).

Важко уявити, з якими почестями зустрічали Дрейка на батьківщині. Сама королева вдостоїла його аудієнції й звела «свого пірата», як вона його називала, у лицарську гідність. Дрейк став одним із трьохсот людей, хто носив тоді в Англії це звання

А що стало з багатствами, які Дрейк привіз на « Золотої лані»? Ними розпорядилася королева. Вона розвязала так: після реєстрації, зважування й упакування всіх скарбів Дрейк має право побрати свою частку — десять тисяч фунтів стерлінгів. Стільки ж він повинен роздати членам свого екіпажа. Решта в найсуворішій таємниці відвезти Втауэр.

Сюди було доставлене золото, срібло й дорогоцінні камені. У таємниці зберігалася й загальна вартість видобутку. Але можна із упевненістю сказати, що сума була досить значна — близько шістсот тисяч фунтів стерлінгів на тодішні гроші. Природно, королева не забула й себе, їй дісталася левова частина. Не залишилися внакладе й пайовики «синдикату». Бариш кожного з них склав чотири тисячі сімсот відсотків їх внесків вэкспедицию.

Одним словом, усі були задоволені, за винятком іспанського короля Пилипа II. Через свого посла він зажадав повернення захоплених Дрейком цінностей, а заодно вимагав надіслати і його голову. Але відповіді посол не дочекався. Тоді іспанці розвязали помститися піратові. Купці, що постраждали від Дрейка, замислили його вбити. Їх підтримав Пилип II — він особисто обіцяв 20 тисяч дукатів тому, хто піймає Дрейка або принесе йому його голову. Але змова провалилася, і Дрейк залишився живим і непошкодженим

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика