На главную

Історики сперечаються, у чому ж була…

Історики сперечаються, у чому ж була провина Доути, згадують зворушливі деталі суду й страти, коли Дрейк і Доути, схиливши коліна, одержали відпущення гріхів, обнялися й Доути віддав себе в руки ката. Дрейк сподівався, що тепер ніхто з капітанів не посміє поводитися самостійно. Майбутнє показало, що він помилявся

20 серпня здався вхід у Магелланов протока, і кораблі обережно поповзли меж похмурих, звивистих берегів. Дрейк шукав могутній плин, що захоплює кораблі з Атлантичного океану в Тихий. Плину не було: воно було придумано іспанцями, щоб віджахнути конкурентів

«Ми бачили вогні, що виходять із землі, і птахів, які не вміють літати», — записував у своєму щоденнику, що прижився на « Золотої лані» да Силва. Цей щоденник, як і спогаду іншого учасника подорожі, Флетчера, служить основним джерелом відомостей про експедицію Дрейка. Сам Дрейк на відміну від багатьох знаменитих піратів і мандрівників нічого про свої пригоди не написав

Посередині Магелланова протоки Дрейк наказав пристати до берега, зрубати дерево й покласти його в трюм, щоб привезти королеві Англії як доказ того, що він пройшла протока. Потім Дрейк висадився на один з островів у протоці й оголосив його власністю королеви

7 вересня 1578 року перші англійські кораблі пройшли Магелланов протока, і зараз же для Дрейка і його супутників почалися суворі випробування. Через два дні після того, як кораблі вийшли в Тихий океан, налетіла бура. Три тижні кораблі несло на південь. Крізь туман і струменя зливи Дрейк побачив скелі — можливо, мис Горн, але так до кінця днів і не довідався, що був біля південного краю материка

Нарешті шторм небагато затих. Здалися якісь острови, на яких найшлася прісна вода. Кораблі, що усе ще трималися разом, знову побрали курс на північ. Однак, як тільки вони порівняли з Магелланова протокою, почався новий шторм. 30 вересня більші кораблі випустили з уваги крихітку «Мэриголд», яку занесло в Магелланов протока. Вона загинула на рифах, і ніхто з неї не урятувався. У ту ніч пропала й «Єлизавета». Прождавши її кілька днів, Дрейк наказав іти на північ. Так «Золота лань» залишилася одна

Долю «Єлизавети» ми знаємо в подробицях, тому що на її борті також виявився «письменник» — матрос Эдвард Клифф.

«Єлизавета» укрилася в Магелланова протоці й два дні стояла на якорі. Капітан Уинтер наказав запалити на березі більші багаття, щоб дати знак « Золотої лані». Потім, тому що погода усе ще була нестійкої, Уинтер наказав перевести «Єлизавету» поглубже в протоку, де вона простояла ще тиждень. Матроси розбрелися по берегу в пошуках їжі, збирали раковини й намагалися ловити рибу в холодній воді. На Вогненній Землі саме наступала весна, але моряки не чекали її. Вони думали, що в жовтні буде холодніше, чим у вересні, — закони Південної півкулі були їм ще не знайомі

Видалося б, ніщо не заважало Уинтеру відправитися до місця зустрічі в берегів Чилі, однак він продовжував стояти на якорі. По вечорах Уинтер збирав матросів і читав їм уголос опис подорожі Магеллана, особливо ті глави, у яких розповідалося, як цинга косила матросів і як довгий був шлях через Тихий океан. Матроси зрозуміли, що капітан прагне домийся

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика