На главную

Потім, уже вийшовши у відкрите…

Потім, уже вийшовши у відкрите море, підстерегли два португальські кораблі, і Дрейк із задоволенням скористався з нагоди для того, щоб згадати старе ремесло пірата, а також перевірити в справі своїх нових супутників. Але головне, на що він розраховував, нападаючи на португальців, — це знайти на кораблях секретні карти або побрати в полон гарного керманича. Останнє йому вдалося. Керманич да Силва спочатку відмовлявся вести кораблі англійців до Бразилії й далі на південь, але після пороття став більш згідливим

Тепер підійшов час поставити команди кораблів у популярність про мету подорожі. Капітани одержали пароль, набір сигналів, якими випливало користуватися, і пункти зустрічі на випадок, якщо флот розкидає бурою. Основним збірним пунктом було узбережжя Чилі в 30 градусах південної широти. Це, до речі, очевидна вказівка на те, що Дрейк, хоча деякі історики дотепер наполягають на зворотному, не мав намір іти на пошуки Австралії або до Молуккским островам, не пройшовши спочатку уздовж берегів Південної Америки й не перевіривши, наскільки добре іспанці опікують ці води

А в Англії всього через кілька днів після відплиття Дрейка королева Єлизавета звела в лицарську гідність Кристофера Хаттона. І хоча злі мови запевняли, що причиною тому були винятково хореографічні здатності її фаворита, більш серйозні люди звязували це й з починанням Дрейка. Адже не випадково герб Хаттона був прикрашений зверху зображенням золотої лані, а Френсис Дрейк, як тільки досягся американських берегів, перейменував свій корабель «Пелікан». Відтепер він звався «Золотою ланню» і під цим іменем увійшов висторию.

Подорож через Атлантичний океан зайняло пятдесят чотири дні. Тут дуже придався португальський лоцман: шлях на південний захід, до бразильських берегів, був ще мало знайомий англійцям. Дрейк проводив багато часу над картами й у бесідах з да Силвой, з яким він поступово зблизився. Він також уважно придивлявся до екіпажів кораблів, особливо до офіцерів, не гребуючи при цьому й плітками. Саме тоді Дрейк довідався, що його старий друг Том Доути мав під час місячної стоянки на Темзі таємну бесіду Із супротивником подорожі лордом Бэгли. Викликав підозри й капітан «Єлизавети» Уинтер, син одного з пайовиків, навязаний компаньйонами. Коли ескадра досяглася берегів Патагонії з їхнім холодом, туманами й дощами, Дрейку донесли, що Уинтер сказав своєму керманичеві: « Якби я знав раніше, що так виглядає Олександрія, віддав перевагу б, щоб мене побили батогом за дезертирство». Хоча це був жарт — Уинтер із самого початку знав, куди йде ескадра, — Дрейк запамятав ці слова: він не любив сумнівних жартів

20 липня 1578 року побачили знак, залишений Магелланом на тому місці, де він придушив бунт і розправився з незадоволеними, неподалік знайшли людські кості. Дрейк також оголосив, що розкрила змова, однак дотепер ніхто не знає, чи існувала змова насправді, або Дрейк порахував потрібним його винайти, щоб пристрахати незадоволених. Друг Дрейка, Доути, обвинувачений у зраді, був обезголовлений відразу на бережуся

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика