На главную

На барку плив Френсис Притти…

На барку плив Френсис Притти, есквайр, перу якого належить звіт про подорож, названий за звичаєм тих часів длинно й помпезно: «Чудова й Благодатна подорож богобоязливого майстра Томаса Кавендиша».

Кавендиш не пошкодував грошей і занурив на кораблі припаси на два роки шляху. Команду він набрав досвідчену: зі ста двадцяти трьох матросів і офіцерів кожний десятий побував у плаванні із Дрейком. На відміну від Дрейка, стремившегося показати своїм супутникам, що, ділячись із ними видобутком, він виявляє їм милість, Кавендиш ще до відплиття уклав угоду з командою, у якому точно вказувалася частка кожного в очікуваних прибутках. Кавендиш уважався, що в такий спосіб він позбудеться можливих спалахів невдоволення й спроб заколоту. Майбутнє, однак, не виправдало його надій

Сама королева офіційно надіслала Кавендишу побажання щастя в шляху, і 21 липня 1586 року, менш чому через шість років після повернення Дрейка, маленька ескадра відправилася впуть.

Якщо не вважати цинги, що погубила декількох матросів, так невдалої сутички з африканцями в берегів Сьєрра-Леоне, подорож до Бразилії й далі на південь пройшло без особливих пригод. У Магелланов протока ввійшли 6 січня 1587 року, і отут почалися несподіванки

По берегу бігали обірвані, виснажені люди, махали руками, кликали на допомогу. Коли їх доправили на корабель, виявилося, що нещасних у цілому двадцять чотири людини, у тому числі дві жінки. Вони були іспанцями, але, імовірно, не занадто засмутилися, довідавшись, що потрапили в полон до лютих ворогів, — настільки важким було їхнє положення. А винуватий у спіткавших їхніх лихах був не хто інший, як Френсис Дрейк.

Коли вести про діяння Дрейка досяглися Іспанії, король Пилип, як уже говорилося, розвязав вжити заходів. Був, зокрема, виданий декрет, по якому будь-яке відкриття в Америці оголошувалося державною таємницею. Іспанців уразила та легкість, з якої Дрейк пройшла протока. Адже після Магеллана нікому не вдавалося благополучно минути його звивистий фарватер. Гинули або верталися ні із чим суду, відомі кращими керманичами. Не вдалося пройти там і кораблям, посланим Кортесом. Для того щоб розвязати цю загадку, віце-королеві Перу було наказано спорядити спеціальну експедицію під керівництвом розумного капітана

Вибір припав на дона Педро Сармиенто, відкривача Соломоновых островів, флагманський корабель якого «Капітан» був не дуже давно захоплений Дрейком. Сармиенто не тільки знайшов західний вхід у протоку, але й благополучно пройшов його й привів свою ескадру в Іспанію. Пилип II був задоволений: Сармиенто був першим справжнім іспанцем (Магеллан, португалець, не береться до уваги), якому вдалося пройти через протока

И тоді в голові Сармиенто народилася ідея, що спокусила Пилипа. Він запропонував поставити в протоці міцність і закрити його, таким чином, для чужих кораблів. Через три роки ескадра Сармиенто, навантажена припасами, з більшим загоном солдатів і колоністів підійшла до Магелланову протоці. У східного входу в протоку було побудоване зміцнення, назване «Номбре де Хесус».

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика