На главную

Нарешті Кавендиш спустив…

Нарешті Кавендиш спустив шлюпку й відправив на ній полоненого іспанця зі знущальним листом до губернатора Філіппін, у якого, як на зло, не було під рукою жодного сильного корабля. У листі Кавендиш наказував губернаторові підготувати все золото, тому що він може ненадовго заглянути в Манілу, а часу самому обшукувати будинку й склади в нього не буде. Єдине, що його втримує від висадження, це те, що корабель його невеликий і перевантажений іспанськими скарбами

Дозволивши собі розважитися подібним чином, Кавендиш покинув Філіппіни й відправився до Індійського океану. По дорозі він кинув якір у протоці між Явою й Суматрою, знаючи від супутників Дрейка, що місцеві государі добре ставляться до ворогів португальців. Отут його очікувала непередбачена зустріч, яка має пряме відношення до подальшої розповіді

Коли Кавендиш повідомив місцевого султана, що він праг би купити припасів на дорогу й згодний заплатити за них сріблом і золотом, султан відразу вислав до нього назустріч трохи прау, вантажених товарами. Командували прау два португальці. Ці португальці, піднявшись на борт, поводилися дуже дружелюбно, і було видне, що вони раді появі Кавендиша. І не тільки тому, що португальці недолюблювали іспанців. Головне полягало в тому, що вони в даний момент не були слугами португальського короля, а були найманцями султана. Не пройшло й ста років від дня відкриття Індії, а португальські фидалго, почуваючи, як швидко хилиться до занепаду Португальська імперія, розбрелися по всій Південно-Східній Азії, наймаючись в армії й до дворів місцевих володарів. Це був дуже характерний і показовий факт, хоча невідомо, чи зміг тоді Кавендиш усвідомити його значення

Притти записав у цей день у своєму журналі: «Ці португалы приїхали не до малої радості нашого генерала й усіх інших на кораблі, тому що ми не бачили жодного християнина, який би назвався нашим другом, уже цілий рік з половиною. Наш генерал відніс до них також добре, зустрівши їх банкетами й музикою. І вони сказали, що не менш раді бачити нас, чому ми їх. Вони запитували, як справи в них у країні, і що стало з будинком Антонио, їхнім королем, чи живий він ще чи ні, — вони так довго не мали звісток з Португалії, а іспанці сказали, що їх король мертвий».

На це Кавендиш відповів, що їх король благополучно здраствує й користується розташуванням англійської королеви й що він, Кавендиш, прибув сюди за домовленістю з португальським королем для того, щоб топити іспанські кораблі, що й робить. А пустив він до дна кораблів вісімнадцять або двадцять, точно й не пригадає

Португальці були цим задоволені

На прощання Кавендиш передав через португальців їх султанові три пушки. На англійських кораблях ці пушки були баластом, а подарунок виявився царським — у майбутньому на цього султана можна було розраховувати

Що стосується розповідей про короля Антонио і його дружбі з королевою Єлизаветою, те це була найчистішої води неправда. Португалії як самостійної держави в ті роки не існувало, і відомості, якими розташовували португальські найманці, були майже десятилітньої давнини. Ще в 1578 році португальський король Себастьян загинув під час військової експедиції в Північну Африку

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика