На главную

Помічник Корнелиса притяг в…

Помічник Корнелиса притяг у його намет сина одного із солдатів і, на очах у Лукреции перерізавши йому горло, оголосив їй, що, якщо вона буде впиратися, її чекає та ж доля. Сам Корнелис у цей час вечеряв у сусідньому наметі з батьком і матірю хлопчика й піднімав тости за їхнє здоровя й здоровя їх сина

Лукреция здалася

Поступово пірати перестали таїтися. Одного разу Корнелис запросив на вечерю священика і його старшу дочку, що сподобався одному з матросів. У цей час кілька людей увійшли в намет, де залишалася дружина священика й три його молодші дочки, і всіх задушили. Коли пірати повернулися й доклали, що наказ виконаний, Корнелис велів священикові відправлятися додому, а старшу дочку відразу передав матросові

З кожним днем на острові залишалося усе менше людей. Тут діяв таємничий закон страху, який через сотні років змушував людей слухняно збиратися в гетто й вірити в те, що саме їх помилують; закон страху, який дозволяв негідникам усіх часів безкарно винищувати свої жертви, навіть якщо останніх було набагато більше, ніж злочинців. Люди намагалися переконати себе, що жертви піратів насправді тонуть або падають зі скель, а якщо когось стратять, виходить, ця людина заслуживаетсмерти. Безкарність робила Корнелиса і його помічників усе більш нахабними. Вони вже вірили в те, що ніхто не посміє обєднатися проти них, і винаходили страти одна страшніше іншої, щоб остаточно залякати й без того покірних пасажирів. Однак трапилося непередбачене: ескалація вбивств натрапила на опір. І це було початком кінця піратського пекла. Декілька десятків чоловік, що розвязали не здаватися бандитам, змогли вистояти

Солдат Хейс, що згодом добрався на шлюпці до «Саардама», у розпал терору був на великому острові, де з декількома товаришами шукав воду, у якій завжди відчувався недолік. Він уже збирався повернутися назад, коли вночі через протоку переплив юнга й розповів солдатам, що дивом урятувався від Корнелиса, який усіх убиває. Зброї в Хейса і його друзів майже не було, але на острові з кожним днем збиралося усе більше людей. Усі, у кому ще тепліла людська гідність або хоча б воля до життя, долали протока на плотиках, на колодах, а то й просто вплав і приєднувалися до Хейсу і його товаришам. Незабаром цих людей стало більш тридцяти

Настав день, коли на острові, де правил Корнелис, залишилися тільки пірати й кілька жінок, та ще священик, у всьому покірний піратам, що благає лише про одне — щоб не вбивали його останню дочку. У цей час Корнелис довідався, що на маленькому острівці по сусідству знайшли притулок десятка два жінок і юнг. У той же день пірати спорядили туди каральну експедицію й перерізували всіх мешканців острівця. Один з учасників цієї розправи згодом розповів, що серед жертв була вагітна жінка. Побачивши її, помічник Корнелиса відвів її убік і сказав: « Але ж тобі, мила, теж прийде вмерти». Жінка кинулася йому в ноги, благала не губити ще не народженого дитину. Пірат устромив їй у груди кинджал

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика