На главную

Матроси з піратського корабля…

Матроси з піратського корабля кричали, що, якщо їх командира не звільнять, вони будуть битися до останнього. Фоогта не звільнили, матроси ще якийсь час покричали й здалися. Їх перемішали з матросами великого корабля, і тільки Фоогта залишили в кайданах до повернення в Геную, щоб там відправити його на галери

Через зупинку на Мадагаскарі кораблі добралися до Суматри лише в червні 1649 року. Там виміняли й купили деяка кількість перцю, а потім «захопили дві китайські джонки, увесь народ з них зстрибнув у море, за винятком жінки, яку зґвалтували й збезчестили італійці, а офіцери нічого не змогли зробити, щоб перешкодити цьому».

Потім новий епізод: « 28-го ми знялися з якоря й по шляху опанували двома китайськими джонками, навантаженими перцем, сандаловим деревом, камфорою й прочим».

Далі: « 29-го ми прибутки в Индрапуру, де закупили свіжих припасів. Ми розраховували захопити тут ще кілька джонок, але обманулись, тому що вони вже спливли».

Із цих діловитих заміток вимальовується типова картина торговельної експедиції європейців середини XVII століття. Якщо прагнеш — торгуй, якщо є можливість — забирай усі безкоштовно. Якщо ж ти уступаєш у силі супротивникові — біжи або сам ставай жертвою

И генуэзские кораблі стали жертвою більш сильних піратів дуже скоро.

Уже 2 липня вони зустріли в море голландську ескадру із чотирнадцяти судів і після переговорів ( але ж командували генуэзскими кораблями голландці) здалися в полон. Цікаве зауваження Стрейса, що «матроси нічого не мали проти цього розвязку. Серед них після повстання на Мадагаскарі не було єдності, а, навпаки, тривала стара ворожнеча; вони щодня обсипали один одного лайкою й важкими обвинуваченнями; у цій ворожнечі вони так набридали один одному, що охоче розсталися б, і чому скоріше, тем краще, і тепер до цього представився зручний випадок. Так голландський флот захопив гарний улов без найменшого опору».

У Батавии голландців відвели на гауптвахту, а іноземців залишили на борті. Потім італійці пішли на португальському кораблі в Гоа, а гамбуржцы й інші відправилися додому або залишилися в Батавии. Тим часом хтось (Стрейс уважається, що один з бандитів, опасавшийся викриття) отруїв командира Яна Маасу. Втім, голландців недовго тримали на гауптвахті: через два тижні їм наказали написати смиренні прохання генерал-губернаторові з вибаченнями за те, що служили католикам. Після закінчення цієї комедії всім ним заплатили платня й мобілізували на службу Компанії. Таким чином, захоплення генуэзских судів приніс голландцям подвійну вигоду. Вони одержали гарні кораблі з більшим запасом продовольства й зброї й побільшали більш ніж на сто людей свої сили в Нідерландській Індії. Уже 15 січня наступного року вітрильний майстер Ян Стрейс зійшов на палубу компанійського корабля «Чорний ведмідь» і відправився на ньому Всиам.

До кінця XVII століття від колишньої могутності Португальської імперії залишилися тільки сліди, але сліди ці були досить помітними. Португальці контролювали величезні території — Бразилію, Анголу, Мозамбік, зберігали важливі бази — Гоа, Макао, Тимор і багато інші

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика