На главную

Незважаючи на запевнення Дампира…

Незважаючи на запевнення Дампира, що океан не безбережний, ними опанувало марновірне почуття, що вони вже ніколи не побачать землі. Сванові із труднощами вдалося удержати екіпаж від відкритого бунту. Через пятдесят днів шляху здався Гуам. Там усе було без змін. Так само іспанський губернатор ворогував з гуамцами й так само прийняв піратів доброзичливо й обмінявся з ними дарунками. Губернатор запевнив Свана, що неподалік, на острові Мінданао у Філіппінському архіпелазі, вони знайдуть безліч провіанту

Ще через двадцять днів шляху здався Мінданао. «Лебеденок» кинув якір біля міста, у якому жив султан. На кріпосних стінах, що оточували його палац, стояло двадцять гармат; у місті було багато ювелірів, ковалів, тесль; на верфі будувалися великі кораблі. Султан умовляв Свана залишитися й захищати його землю від голландців, які прагнули скорити Південні Філіппіни. Брат султана, раджа Лаут, також не раз розмовляв з капітаном Сваном

Час ішов. Продовольство усе рідше привозили з берега, ні про який видобуток і мови бути не могло, і пірати почали гарчати й вимагати продовження плавання. Втім, так були настроєні не все. Деякі пірати, яким набридли бою, розвязали, що місцеві дружини нічим, що не гірше залишилися вдома, і воліли взагалі поселитися тут.

Нарешті Сван погодився підняти якір і призначив відплиття на 13 січня 1687 року. Ніч перед відплиттям Сван провів на березі, у будинку раджі Лаута. Настав ранок. На кораблі, як було домовлено, підняли якір і дали два постріли з гармати, щоб поквапити капітана й інших піратів, що ночували на березі. Але ніхто не відгукнувся. Почекали ще година, потім хтось згадав, як недавно капітан журився, що в Англію йому повернутися неможливо. Пірати розвязали, що, що залишилися не прийдуть, і пішли, не дорахувавшись капітана й ще сорока чотирьох людей. А раджа Лаут порахував їхнім недурним додатком до армії султана. Через кілька років Дампиру розповіли, що Сван і його люди втрутилися в міжусобицю на острові й були перебиті

Полювати за манільським галеоном було вже пізно, тому «Лебеденок» обігнув Філіппіни із заходу й пристав до острова Миндоро. Весну й початок літа пірати курсували в Сіамській затоці, нападаючи на місцеві судна, але більшу частину часу проводили на якорі в різних островів. Нарешті 4 червня спробували знову піти до Маніли, однак зустрічні вітри й шторми змусили до осені залишатися поблизу Китаю. Знову манільський галеон благополучно уник зустрічі з піратами, і тем нічого не залишалося, як вертатися додому. Довго сперечалися, який вибрати шлях, і розвязали нарешті йти не Малаккским протокою, де можна було зустріти англійські або голландські військові кораблі, а відправитися південніше, повз Молуккских островів і Тимора

4 січня наступного, 1688 року пірати підійшли до берегів Австралії. Австралія була вже знайома голландцям, і їх кораблі туди заходили, але для англійських піратів Австралія, або, як її тоді називали, Нова Голландія, була землею невідомої. В Австралії піратам не сподобалося. Дампир писав, що її мешканці — самі жалюгідні істоти у всьому всесвіті: немає в них ні будинків, ні фруктів, ні худоби й живуть вони, збираючи черепашки

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика