На главную

Це було яскраве видовище —…

Це було яскраве видовище — кораблі під блискучими різнобарвними шовковими вітрилами

Подібні слухи, широко расходившиеся по морях і океанам, хвилювали уяву моряків

Пірати рідко попадалися в полон, але проте відомий випадок, коли індійцям удалося заманити їх у пастку. Якийсь Джеймс Гиллиам зупинився в індійського міста для торгівлі награбованим і поновлення припасів. Місцевий раджа, недавно потерпілий від піратів, зрозумів, що із себе представляє команда цього судна, і запросив її на бенкет до себе в палац. Гиллиам зявився в супроводі двадцяти людей, збройних мушкетами. Пірати, що вважалися, що їх хазяї нічого не підозрюють, піддалися угодам продемонструвати своє стрілецьке мистецтво. Як тільки вони розрядили мушкети, пішло запрошення до стола. Пірати прагли затриматися, щоб перезарядити зброя, але їх заспокоїли, що це можна зробити й після бенкету. Коли вони сиділи за столом, увірвалася варта й піратів схопили. Потрапивши в полон, Гиллиам написав лист ( з якого відомо про його долю) агентові Компанії в Сурате, заявляючи, що, як британський підданий, він має право на захист співвітчизників і просить викупити його з полону. Агент, однак, розумів, що варто йому хоч якось виразити заклопотаність долею піратів, і він поставить себе в досить неспритне положення. В інтересах Компанії він відразу відрікся від Гиллиама.

Після цього полонених піратів відіслали до двору Великого Могола Аурангзеба, і подальша їхня доля невідома. чи Навряд їх стратили. Найчастіше подібних бранців брали в індійську армію як артилеристів і стрільців

В 1692 році англійської Ост-Индской компанії вдалося одержати від короля дозвіл затримувати в морях усіх піратів і тримати їх у вязниці доти, поки король не висловить своєї думки. Останнє застереження було зроблено тому, що Ост-Индская компанія була схильна вистачати не піратів, а конкурентів — вільних торговців або представників інших англійських компаній — і розправлятися з ними на місці, щоб замести сліди. Що стосується піратів, та ця постанова мала що дало, тому що піратські кораблі, як правило, були легше й швидше компанійських. Крім тога, перегони за піратами могли дорого обійтися Компанії, тому що і її моряки були не ладь поміняти службу на вільне піратське життя. Так, в 1694 році якийсь Джон Стил украв бот із фрегата «Рубін» і втік у море. До нього повинні були приєднатися шістнадцять матросів, але їх удалося викрити й заарештувати. Сам же Стил одержав притулок у французів і протягом двох років пиратствовал у Малабарского берега, базуючись на французькі факторії. Потім він порахував, що досить розбагатів, і повернувся в Англію, де через чотири роки був упізнаний і арештований за поданням Ост-Индской компанії. Однак знайти свідків злочинів Стила не змогли, і він був виправданий за браком доказів

У цілому число піратських кораблів, що діяли одночасно в Індійському океані, чи навряд перевищувало два десятки. Частіше воно падало нижче цієї цифри. Але в це ж час скільки-те піратських кораблів верталося в Англію, Голландію, Францію, Данію або в Карибське море з награбованим добром, скільки- те, навпаки, поспішало на схід з Атлантики, скільки-те

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика