На главную

Хокинс у своїх спогадах…

Хокинс у своїх спогадах надавав занадто велике значення цьому роману, уважаючи його основним джерелом усіх майбутніх неприємностей і халеп Оксенхама. Чарльз Кингсли (1819-1875), англійський священик і письменник романіст, опираючись на версію Хокинса, склав досить романтичный розповідь про цю любов пірата

Зробивши набіг на поселення ловців перли на архіпелазі й повернувшись на материк із трофеями, Оксенхам відпустив захоплені судна й звільнив усіх своїх вязнів, крім іспанської леді, яка сама побажала залишитися разом з ним. Це коштувало йому дружби з маронами, яким він раніше обіцяв передати всіх іспанських бранців, а слухи про його милосердя швидко дійшли до влади Панами, тим самим сповістивши про його присутність. ( За словами Барни й Мазефилда, Оксенхам ограбував негрів – ловців перли, які й повідали про нього в Панамі.)

Президент аудієнції Панами спорядив чотири галиота – швидкохідні вітрильні галери – із сотнею солдатів під командуванням Хуана де Ортеги, який наздогнав флібустьєра в затоці Сан Мигель близько устя тієї самої ріки, по якій пірати прибутки туди. Сальвадор де Мадариага у своєму добутку «Падіння іспанської американської імперії» говорить, що іспанці при Педро де Ортеге наздогнали піратів «у вівторок на Жагучому тижні 1577 року», – це єдина точна дата, повязана з експедицією Оксенхама, якої ми маємо. Однак Дж. Мазефилд затверджує, що ця сутичка відбулася роком раніше. До цього моменту в команді Оксенхама панував розлад. Як видно, Оксенхам встигнув рассориться не тільки з маронами, але й зі своїми людьми, які були незадоволені поділом награбованого. Під час відступу відбулося кілька сутичок з перестрілками, у результаті яких була вбита половина англійців. Інші ж разом з Оксенхамом бігли в глиб країни, залишивши награбовані скарби, які пізніше були виявлені іспанцями

Тим часом влади Номбре де Диос виявили судно Оксенхама, сховане на північному узбережжі, і незабаром усі пірати, крім Оксенхама й кількох людей, яких побрали в полон і відвезли в Панаму, були вбиті. Деякі були присуджені до смертної кари, а Оксенхама й трьох його офіцерів відвезли в Ліму й передали в руки інквізиції за обвинуваченням у єресі. До жовтня 1580 року вони усе ще були живі, але незабаром їх стратили. Цими офіцерами були Томас Ксервэль, капітан судна; Джон Батлер, лоцман; і молодший брат Батлера. Єдиними, що залишилися в живих послу цієї експедиції були пять юнаків – юнг, яких, найімовірніше, продали в рабство Влиме.

Фрэнсис Дрейк народився в Девоншире приблизно в 1543 році. Багато праць було присвячено вивченню документів, що мають відношення до карєри Дрейка, і особливо до експедиції, зробленої їх в 1577-1580 роках. Двома виданими першоджерелами є: «Мир, скорений сером Фрэнсисом Дрейком» (Лондон, 1628) і «Знаменитий вояж сера Фрэнсиса Дрейка», що є частиною книги Хаклита «Мистецтво мореплавання й навигацкое справа» (Лондон, 1589).

Велика кількість документів із Центральної Америки щодо вояжу Дрейка передруковане в праці Мануэля Марія де Пералта «Коста Рика, Нікарагуа й Панама».

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика