На главную

Війнах, що розраховували поживиться видобутком

Війнах, що розраховували поживиться видобутком. Купці й городяни в Португалії були нечисленні й не сильні, зате велике була могутність католицької церкви, вознесшейся в часи реконкісти

Після завершення боротьби з маврами й відбиття спроб Кастилії включити Лузитанию у свої володіння португальські фидалго залишилися не при справах. І тоді морське розташування маленької країни послужило стимулом для перетворення сухопутних лицарів у лицарів морських

Напроти Іберії, у Північній Африці, перебували Танжер, Сеута й інші багаті міста, у гавані яких приходили кораблі із пряностями й шовками. І там правили «невірні», проливати кров яких було «богоугодною справою». Португальці зі змінним успіхом штурмували Сеуту й Танжер, висаджувалися в Марокко, але доти, поки вони не вийшли за межі Середземного моря й Північної Африки, їх успіхи були минущі. Повз Португалію, «, що осідлала» вихід в Атлантичний океан, морським шляхом проходили товари зі Сходу на північ Європи, і в цій торгівлі посередниками були маври, а з європейців — венецианцы й генуэзцы. Португальці могли лише спостерігати за тим, як доходи пропливають у чужі руки

Коли португальці захопили Сеуту, молодий португальський принц Энрике наказав доправити до нього захоплених у полон купців. Энрике ретельно й послідовно збирав відомості про торговельні шляхи, по яким досягали Сеуты перець і гвоздика, слоняча кістка й порцеляна, шовк і дорогоцінні камені. Те, до чого фидалго прагнули неусвідомлено, він наділив у форму планомірного пошуку. Це був перший великий мандрівник, прямий попередник Колумба, Васко да Гамори й Бартоломеу Диаша, хоча сам він ніколи не відпливав далеко від Португалії. Коли брат принца Энрике привіз йому з Італії книги Марко Поло й із труднощами куплені венеціанські й генуэзские карти, Энрике зміг загалом відтворити картину азіатської торгівлі, представити неосяжність миру, що лежить за межами Португалії, і розташування тих країн, звідки текли в Європу товари. Збагачений цим знанням, утворений і цілеспрямований, португальський принц переїхав у південно-західний кут Португалії, на камянистий, висушений вітрами й сонцем мис Сан-Висенти, у місто Сагреж. Це трапилося в 1418 році

У Сагреже Энрике зібрав кращих корабелов, географів, учених свого часу. У країні, задавленої гнітом католицької церкви й охопленою сліпою ненавистю до єретиків і «невірним», Энрике наближав до себе генуэзцев і євреїв, каталонців і маврів, португальців і венецианцев, датчан і гамбуржцев, астрономів, тесль, картографів, керманичів, математиків і шукачів пригод. Під спостереженням принца винаходилися й будувалися кращі у світі кораблі й складалися точні карти

Энрике посилав кораблі на південь і на захід. Його керманичі відкрили Азорські острова, а кораблі, що посилають до берегів Африки, почали привозити багатий видобуток. На узбережжя виявилися розсипи золотого піску, який місцеві племена віддавали за намисто і яскраві ганчірки. У Потругалию стали надходити слоняча кістка, шкіри леопардів і, головне, невільники. Невільники були важливою підмогою в португальському господарстві: довгі роки війни й міжусобиці викликали нестачу робочих рук

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика