На главную

Поросший густими лісами…

Поросший густими лісами гористий острів Коиба (Куибо) в 12 милях від материка простягся в довжину на 22 милі й довгий час служив піратам комфортним притулком. Що не мав постійних жителів острів час від часу відвідували рибалки й мисливці за перлами, що розбивали табір на його берегах. На Коибе було вдосталь прісної води й усілякої дичини

Пустельну гірську місцевість між провінціями Верагуа й Коста Рика заселяли індійські племена, які повністю так і не були підлеглі іспанцями. Навколо глибокого й добре захищеного затоки Далс не було іспанських поселень, тому пірати часто використовували його як притулок і місце, де кренговали свої судна й поповнювали запаси питної води. Іншим таким місцем був острів Кано недалеко від Сан Педро, де теж була прісна вода

Великий і добре захищений затока Никоя, розташований на 10 градусі північної широти, у колоніальні часи був також відомий як затока Салинас. Будучи колонізованими ще на ранньому етапі, берега заток стали місцем виникнення двох більші іспанські поселень. Одне з них, що перебуває в устя ріки Темписк, звалося Никоя, мало суднову верф і було настільки важливим у стратегічному плані, що мало свого алькальда мера. Інше ж перебувало в бухті Кальдера, у входу в затоку, на східному його березі, в 20 лігах (60 милях) від столиці Коста Рики, міста Картаго.

У бухті Кальдера було розташовано кілька складів, призначених для торгівлі з Панамою й Перу. На невеликій відстані в глиб країни перебувало іспанське село Эспарза (сучасна Эспарта). Крім того, на західному березі затоки й на острові Чира перебували індійські села, жителі яких були звернені в християнство. У численних бухтах і островах затоки пірати кренговали суду й поповнювали запаси прісної води. Жителі провінції Никоя займалися сільським господарством і тваринництвом, збуваючи свою продукцію в Панаму й Нікарагуа

Недалеко від затоки Никоя розташована глибока, добре захищена скелями бухта Кулебра, описана в гідрографічних руководствах як «сама прекрасна гавань у Центральній Америці». Незважаючи на те що ця бухта перебувала в безпосередній близькості від освоюваних колоністами земель, її недостатньо часто використовували як пірати, так і іспанці. Коли буканьеры зайшли в бухту Кулебра в 1685-1686 роках, недалеко від узбережжя виявили трохи скотарських ранчо

Місто порт у Нікарагуа, що носить у наші дні назва Коринто, до кінця XIX сторіччя був відомий як Пуэрто де ла Позесьон, звичайно називаний Реалейя. Стратегічно це було найважливіше місце на узбережжя Центральної Америки. У роки ранньої колонізації околиця самої гавані була не заселена, не вважаючи невеликого старого міста Реалейя, що коштує на березі невеликої річки на відстані двох ліг у глиб країни. Це місто було звязано дорогою з містом Леоном, колоніальною столицею Нікарагуа, остаточним місцезнаходженням якого після 1610 року стала територія вісьма лігами на схід первісного положення. Реалейя почала використовуватися в якості торговельного морського порту й суднової верфі приблизно з 1530 року. Гавань повністю захищена довгим островом

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика