На главную

Доку для спуска судів…

Доку для спуска судів перебували в берега ріки на окраїні міста, хоча звичайно суду не заходили настільки далеко в глиб материка, воліючи залишатися в гавані. До середини XVI сторіччя в місті влаштувалося досить значне поселення європейців і метисів, серед яких в основному минулому ремісники, зайняті в кораблебудуванні: теслі, конопатники, виготовлювачі вітрил і ін. До 1585 року манільські галеоны будувалися саме в Реалейе, про що є відомості в Центральному архіві індійської культури. Після того як у цих краях побував Фрэнсис Дрейк, у підходу до міста на березі ріки були споруджені бруствери, пізніше ці ж зміцнення використовували й при наступних піратських рейдах. Так само іноді на ріці, прямо напроти брустверів, улаштовувалися загородження з колод, щоб перешкодити ворогу дібратися близько кгороду.

На відстані 30 ліг юго на схід Реалейи, за Леоном, перебувало стратегічно важливе колоніальне місто Гранада. Розташований недалеко від Тихого океану, він мав прямий морський звязок з містами Порто Біло й Картахена через озеро Нікарагуа й по ріці Десагвадеро (нині ріка Сан Хуан). Із за свого відносного добробуту й завдяки тому, що до міста було легко підійти з обох «морів», Гранада кілька раз зазнала піратським набігам. Велика рогата худоба й (сільськогосподарські продукти, що доставляються з Нікарагуа в Перу й у Картахену, відповідно транспортувалися або через Реалейю, або по ріці Сан Хуан. Крім худоби й сільгосппродуктів, важливими товарами колоніальної торгівлі були бавовняна тканина, смола й усіляке корабельне оснащення

У горах до северо сходу від Реалейи у верхівях ріки Сеговия (або Кокосової ріки) перебувало місто Нуэва Сеговия (нині Окотал), що промишляв видобутком золота. Це було саме північне місто колоніального Нікарагуа, який був джерелом поставки хвойної смоли для суднової верфі Реалейи, а також для її наступного експорту Вперу.

Ще однієї гаванню в межах колоніальної провінції Гватемали була затока Амапала, або затока Фонсека. Усередині затоки головним якірним місцем для іспанських судів був порт Мартін Лопез, розташований недалеко від сучасного портового міста Ла Юнион поблизу старого поселення, що перебуває, Сан Мигель. Іншим єдиним іспанським містом недалеко до сходу від берегів затоки був Жерес де Хулутека. Острова Мингера й Амапала були заселені зверненими в християнство індійськими племенами. Іспанські судна досить часто заходили в затоку, щоб завантажитися смолою, какао й іншими товарами для транспортування в Перу й Мексику. Між портом Мартін Лопез і містом, яке тепер зветься Пуэрто Моразан у Нікарагуа, щоб уникнути довгого сухопутного переходу по болотистих берегах на мулах було добре налагоджене водне повідомлення. Незважаючи на приналежність іспанській короні, заливши Амапала в період з 1684 го по 1721 рік широко використовували іноземні судна

Іншим дуже важливим колоніальним морським портом, незважаючи на ряд його недоліків, одним з яких була незахищеність бухтою, було місто Акахутла. Суднова верф, побудована там на початку 1530 х років, незабаром почала здавати свої позиції на користь верфі Реалейи.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Август 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Яндекс.Метрика