На главную

Так само як і Салагуа, Навидад…

Так само як і Салагуа, Навидад був пунктом розвантаження контрабандних товарів, увезених з Китаю

Ще однієї якірною стоянкою судів був порт Чамела, що перебуває на координаті 19°32′ північної широти. Порт із усіх боків був надійно захищений скелями й островами від усіх несприятливих погодних впливів, крім рідких у цих місцях південних вітрів. Це був самий південний порт у Нуэва Галисии, у колоніальний період, що мав на своїх берегах невелике рибацьке сільце. Від поселення йшла тропа до старого міста Ла Пурификасьен, що перебуває від нього на видаленні близько 40 миль у глиб країни

Саме за мисом Корриентес, біля якого була якірна стоянка галеонов, що пливуть униз від мису Сан Лукас, перебуває велика відкрита затока Бандерас. У ньому є трохи добре захищених якірних місць, а також у нього впадає ріка, у колоніальні часи відома за назвою Рио дель Балі, а, що нині носить назва Рио де Амека, берега якої використовувалися іспанцями як пристановище для маленьких судів, а також для поповнення запасів питної води. У долині, повязаною з берегами затоки, була безліч іспанських ферм і ранчо

Наступним портом, розташованим північніше, була невелика бухточка Чакала. Ця затока або, скоріше, поглиблення берегової лінії в материк захищався крутими пагорбами й під час колоніального періоду досить часто використовувався дослідниками й ловцями перли. Коли в 1587 році Кавендиш навідався в цю затоку, то виявив на його берегах дві халупи, де жили люди. Протягом значної частини XVII сторіччя Чакала була пунктом, де морські експедиції, що пливуть убік Нижньої Каліфорнії, поповнювали свої запаси продовольства й питної води. В 1668 році там був розквартирований маленький гарнізон, що перебуває в підпорядкуванні прилеглого іспанського міста Компостела.

Після 1700 року функції Чакалы як основного порту – постачальника продовольчих запасів для судів, що пливуть у Каліфорнію, були перейняті поселенням Матанчел. Місцевість навколо Чакалы була негусто населена людьми, основним заняттям яких було дрібне сільське господарство й тваринництво, з періодичними сплесками активності розробки срібних рудників

Бухта Де Сантьяго де Матанчел (нині Матанчен) – відкрита затока, захищений від переважних у цих краях северо західних вітрів, що й перебуває на схід порту Сан Блас, який почав розбудовуватися трохи пізніше. Вона іноді використовувалася в ролі притулку першими морськими дослідницькими експедиціями й ловцями перли, і який той час манільський галеоны заходили туди для поповнення запасів питної води. Протягом першої половини XVIII сторіччя Матанчел був головним морським портом Нуэва Галисии й місцем, куди навідувалися єзуїтські місіонери з Нижньої Каліфорнії з метою поповнення запасів продовольства. Раз у рік судно єзуїтської місії з Лорето брало курс на Матанчел і верталося назад з вантажем продовольства, поштою й місіонерами

Дорога, що веде від Гвадалахари, зєднувала її з портом, який перебував в 115 лігах. На березі було маленьке поселення, де переважно проживали державні чиновники, ловці перли й стивідори – чиновники, що відають навантаженням і вивантаженням судів впортах.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Май 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Яндекс.Метрика