На главную

Як зясувалося пізніше, це…

Як зясувалося пізніше, це судно покинуло Сан Педро де Пальмар, що в затоці Никоя, за три дні до цього й направлялося в Панаму з командою із тринадцяти матросів і вантажем кукурудзи, меду, сарсапарели й деревини. Пинас Дрейка, пустивши в хід весла й вітрила, погнався за іспанським судном для перехоплення. Команда, що розмахує аркебузами й стріляюча при цьому в повітря, здивувала ворога вимогами про здачу. Спочатку іспанці не знали, як реагувати на цю вимогу, але, коли пірати вразили двох членів їх команди з аркебузів, вони швидко здалися й минулого взяті на абордаж. Це єдиний зареєстрований випадки, коли іспанці були поранені людьми Дрейка під час північноамериканського маршруту його набігу, якщо, звичайно, не вважати того, що вони змусили лоцмана манільського галеона поринати у воду з борту свого судна. Люди з команди Дрейка клялися, що жоден іспанець не був убитий протягом усього походу

Трофейне судно, доставлене в затоку, було оглянуто Дрейком, який дуже чемно звертався із бранцями й був особливо радий, довідавшись, що серед вязнів перебувають два штурмани манільських галеонов, Алонсо Санчес Кольчеро й Мартін де Агиерра, які перебували на борті в якості пасажирів. Серед їхнього багажу були навігаційні карти й лоції до маршруту Акапулько-Маніла, які відразу з нетерпінням конфіскував Дрейк. Іспанці були дуже налякані тим, що один з піратів розбив розпяття їх судна й скинув його вморе.

Далі Дрейк, з метою розвантажити «Золоту лань» і в те ж саме час полегшити її на час ремонтних робіт на ній, переніс усе озброєння й частина вантажу разом з баластом на борт трофейного судна. Останнє, мабуть, було дуже міцним невеликим судном, оскільки Дрейк тримав його в себе протягом чотирьох місяців. Пірати продовжували затикати клоччям і заливати смолою шви свого судна, а також поповнювати запаси води, деревини й риби. 25 березня знаряддя були знову встановлені на борт корабля Дрейка, і «Золота лань» із трофейним судном на буксирі покинула острів Кано. Бранцям, за винятком літнього лоцмана Санчеса Кольчеро, був переданий пинас Дрейка, на якому вони відправилися назад до затоки Никоя.

Слухи про присутність Дрейка повільно поширювалися по узбережжю. Звільнені бранці досяглися Эспарзы 29 березня. Каботажне судно, яке прибуло в порт Реалейя з Эспарзы 6 квітня, принесло туди звістку про халепи подвергшихся нападу іспанців. Один із чиновників аудієнції Гватемали, у цей час, що випадково перебував у Реалейе, побрав на себе повноваження по захисту території. У входу в порт був споруджений бруствер і підготовлені колоди, для того щоб у потрібний момент блокувати доступ судам до міста й верфі, самій стратегічно важливій крапці на західному узбережжі Центральної Америки. У той же час повідомлення про безпосередню близькість Дрейка було переслано із судном в Акахутлу, а звідти вже у Гватемалу, Гуатулько, Акапулько й Мехіко. 14 квітня президент аудієнції Гватемали Лесенсиадо Вельверде писав, що він споряджає флот із трьох судів з екіпажем в 200 людей для піймання Дрейка, і із цією же метою віддав наказ про переплавлення всіх церковних дзвонів Гватемали на пушки. Він сподівався захопити Дрейка по його поверненню сюга.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика