На главную

диними пострілами…

Єдиними пострілами, зробленими їм, був салют з пяти залпів, яким він відповів на піратський салют з девяти залпів, коли ввійшов у бухту Сент-Марі. Цей факт Литтлтон зареєстрував у своєму судновому журналі, щоб показати, що пірати ставилися до нього краще, чим він кним.

Відомо, що Литтлтон розпитував піратів про Эвери й Кидде. Але Эвери давно вже зник з Індійського океану, а Кидд встигнув вислизнути з-під самого носа Литтлтона. Капітан Каллифорд, що здався по амністії, розповів Литтлтону, що бачив Кидда кілька місяців назад, коли той заходив на Мадагаскар. Зустрів його Каллифорд насторожено, тому що знав про, що був у нього ліцензії на піймання піратів і, хоча за роки перебування Кидда в Індійському океані жоден пірат від нього не постраждав, віддав перевагу тримати пушки напоготові. Кидд, за словами Каллифорда, клявся, що він такий же пірат, як інші, і на доказ щирості своїх слів подарував Каллифорду якір і дві пушки. У Кидда було в той момент два кораблі, однак «Пригоду» настільки постарів, що Кидд перейшов на «Кедахского купця» і на ньому пішов на південь

У червні 1699 року Кидд привів свій корабель в Америку й зупинився в Бостоні. Тут він довідався, що оголошений піратом, і, трохи збентежений цієї новиною, відправив звістку про своє прибуття старому знайомому, губернаторові Нью-Йорка лордові Белламонту. Тим часом пірати терміново продали «Кедахского купця» і розділили добро. Кидд був впевнений, що йому нічого не загрожує, і навіть послав коштовний подарунок дружині губернатора, який саме в ці дні міркував, що йому робити. Нарешті він розвязав не ризикувати, і, запевнивши Кидда, що арешт — лише формальний захід, відправив його у вязницю. Вісім місяців тяглася переписка між Нью-Йорком і Лондоном. Вона до нас не дійшла, і можна лише припускати, що лорд Белламонт зясовував відношення до Кидду своїх високопоставлених друзів — членів синдикату. Тим часом і в Лондоні йшла якась підпільна гра. Існує, до речі, цілком реальна версія про те, що Кидд, відправляючись до нью-йоркського губернатора, не почував ніякої провини перед синдикатом. А це могло відбутися в тому випадку, якщо він передав Белламонту частку, що належить пайовикам. Це пояснює також і подальші події: адже після того як Кидда витребували в Лондон, він провів ще рік у Ньюгейтской вязниці, тобто пройшло майже два роки, перш ніж почався суд. Сили, які намагалися визволити Кидда з вязниці, були досить впливові. Може бути, лордам і вдалося б урятувати Кидда, якби політичні дебати, що не тривали. Коли в палаті громад опозиція зажадала судна над пайовиками «Пригоди», довелося пожертвувати Киддом — він став кісткою, яку кинули опозиціонерам

Страта пірата Влондоне.

27 березня 1701 року Кидд був наведений у палату громад і допитаний у присутності депутатів. Парламентаріїв цікавило в першу чергу, чи мав він секретні вказівки синдикату нападати на індійські кораблі й куди він справ награбовані скарби. Кидд був підготовлений до цього допиту. Він не сказав ні слова, що могущего бути витлумаченим на шкоду лордам, побрав усю провину на себе, і розчарована палата передала його королівському суду

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика