На главную

Дампье, описуючи Чарльза…

Дампье, описуючи Чарльза Свана, писав, що це була жирна, темпераментна, причеплива й боягузлива людина, якій не вистачало сміливості для піратської діяльності, хоча він і бував до відрази твердий, коли мав перевагу над ким або. У рядах його буйної команди практично була відсутня дисципліна, і щораз, коли команда поєднувалася заради досягнення який або мети, він завжди покорявся її волі. Тепер же, перебуваючи під впливом людей Харриса, команда «Cygnet» наполягала на тому, щоб теж примкнути до рядів джентльменів удачі. Пішовши назустріч побажанням своїх людей, Сван віддав Харрису невеликий барк, захоплений їм раніше, і в середині жовтня обоє судна направилися на південь, щоб приєднатися до команди Дэвиса на острові Плата. Обєднавшись, три буканьерские банди зробили кілька безуспішних набігів в Еквадорі, а потім у січні 1685 року знову побрали курс на північ, до берегів Панами

Тим часом ще одна невелика група піратів довгий час утримувала в страху частина західного узбережжя Центральної Америки. Вільям Найт із командою перетнув Панамський перешийок орієнтовно у вересні-жовтні 1684 року й на пирогах курсував уздовж берега, поки не захопив іспанське судно недалеко від Акахутлы. Найт продовжував нападати на порти, грабувати й захоплювати судна в берегів Центральної Америки аж до лютого – березня 1685 року, а потім направився убік Гуаякиля. Його команда складалася з 45 англійців і 12 французів. Пізніше Найт повернувся на північ і примкнув до Дэвису й іншим буканьерам.

Перші місяці 1685 року Сван, Дэвис і Харрис разом провели в Панамській затоці чекаючи підходу «срібного» флоту з Перу. Вони упорядковували й очищали днища своїх кораблів на Перлових островах. Флот не перевозив срібло вже кілька років, але тепер вице король спорядив ескадру із семи судів під спільним командуванням свого зятя – дона Томазо Палависино, дона Педро Понтехоса й дона Антонио де Беаса. Іспанська флотилія складалася із двох більших судів, на борті яких було по 40 знарядь, двох судів меншого тоннажу, з озброєнням відповідно по 26 і 14 гармат, і трьох військових кораблів, переустаткованих під торговельні, на борті яких не було знарядь. Особовий склад іспанського флоту нараховував більш 2 тисяч людей. Однак Дампье говорить, що іспанці мали 14 вітрильних судів плюс пироги, із загальною кількістю знарядь в 174 стовбура й особовим складом команди в 3 тисячі людей. Люссан же пише, що в іспанців було 156 гармат. Барни у своїй «Хронологічній історії» пише, що особовий склад іспанського флоту становив 2500 людей і більша його частина була представлена індіанцями або рабами

У той час як у стані іспанців на овний хід ішли військові готування, до буканьерам приєдналося довгоочікуване підкріплення з Карибського моря. Тут після підписання Рэтисбонского угоди для джентльменів удачі прийшли важкі часи, оскільки вони не могли більше розраховувати на потурання й мовчазна згода своїх урядів на їхні дії. Франсуа Гронье з 200 французами й 800 англійцями по суші перетнув перешийок у лютому-березні 1685 року. Там він захопив пироги й на них приблизно 10 березня приєднався до Дэвису й Сванові в острова Табога.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика