На главную

Інші набіги, зроблені…

Інші набіги, зроблені піратами на захід уздовж узбережжя, носили переважно спонтанний характер. Увійшовши в Эспарзу, вони знайшли її спустошеної й занедбаної людьми, які, забравши весь свій скарб, пішли в місто Картаго. 23 березня команда Гронье, що перебуває в затоці Никоя, зустрілася з капітаном Тоунлеем, тільки що з капітаном Сваном, що повернувся із тривалої експедиції уздовж узбережжя. Дві піратські банди обєдналися й відправилися на своїх каное до берегів Нікарагуа в заплановані набіги, залишивши кілька людей опікувати свої судна

Команда, що полягала з 345 людей, причалила до берега, вибравши для цього пустельне місце, а далі проїхала пішки в Гранаду. 10 квітня 1686 року, незважаючи на енергійний опір місцевих жителів, пірати побрали місто. Тут була встановлена велика кількість зміцнень і брустверів, а його захисники мали у своєму розпорядженні більш дюжини знарядь. У цьому бої буканьеры втратили чотирьох людей, а ворог, по їхнім твердженню, як завжди, «поніс більші втрати». Після бою набожні пірати або, принаймні, їх «французька частина» відслужили в соборі переможний вдячний молебень. Але в остаточному підсумку ця перемога виявилася безглуздої й не принесла піратам бажаних результатів

Іспанці загодя вивезли всі коштовні речі й харчові запаси на острів в озері Нікарагуа, і пірати виявили в місті лише небагато продовольства. Тому що піратам не доводилося розраховувати на який або викуп, вони спалили місто. 15 квітня піратський десант покинув місто таким же голодним і настільки ж бідним, як і ввійшов у нього, і направився до узбережжя через Масайю по дорозі, досаждаемый «двома тисячами пятьмастами іспанцями». ДО 26 квітня остання частина піратів, що відстали від основного загону, добралася до берега й, сівши на свої судна, відправилася в Реалейю, де команда кинула якір два дні через. 28 квітня пірати в другий раз захопили Пуэбло Виэйо, а 5 травня ними було розграбовано й спалене місто Чинандега. Але як звичайно, іспанці встигнули вивезти або знищити всі продовольчі запаси й коштовні речі ще до приходу буканьеров.

Вернувшись на свої судна, що коштують у гавані Реалейи, пірати, згідно з неписаними законами, роздали по 7600 песо десяти своїм товаришам, що стали інвалідами під час набігів. Де Люссан у нарисах про свій похід пише, що це були «фактично всі гроші, якими мала команда», що, потрібно помітити, було досить убогим «уловом» за більш ніж рік піратства. Крім того, що в буканьеров був загальний фонд, пірати залишали собі особисто награбовані коштовні речі і ювелірні вироби, якими розплачувалися в ході азартних ігор і за розваги. Де Люссан говорить, що срібло не було в ціні серед піратів і часто ігнорувалося буканьерами й у небезпеці залишалося із за свого ваги

На цій низькій оцінці їх добробуту Тоунлей і Гронье розвязали розстатися. Половина французів – 148 людей – розвязала йти разом з Тоунлеем і його командою, що нараховувала 115 піратів. Близько 145 французів залишилося із Гронье, який розвязав перечекати сезон дощів у затоці Амапала, а потім випливати в Карибське море. 19 травня 1686 року піратські флотилії відчалили від берегів Реалейи й розійшлися по обраних маршрутах

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика