На главную

У середні століття великого…

У середні століття великої могутності досяглися пірати західного узбережжя Франції. Справа доходила до справжніх морських боїв між піратами й нечисленними військовими флотами Англії й Франції. У Середземноморя в цей час піднімаються як піратські центри так звані варварийские (берберські) держави в Північній Африці. Варварийские пірати вели у величезних масштабах торгівлю невільниками (у полоні в них провів кілька років Сервантес), причому в пошуках видобутку вони добиралися навіть до англійських берегів. Наприклад, в 1640 році в Ла-Маншеві крейсував варварийский піратський флот із шістдесяти кораблів. Війни, які вели з піратами італійські держави, Іспанія й Португалія, ішли зі змінним успіхом, і лише наприкінці XVIII століття середземноморське піратство сходить на ні.

Морський розбій не був привілеєм прибережних вод Європи. Споконвіку піратство існувало в китайських берегів і в Малаккском протоці, в Аравійському морі й у Перській затоці — скрізь, де проходили торговельні шляхи. Про піратів писали китайські пілігрими-буддисти ще дві тисячі років тому, пізніше з ними зустрічався Марко Поло

У своїй класичній формі піратство розцвіло в XVI — XVII століттях у Карибському морі. Відкриття Нового Світла створило нові, найбагатші торговельні шляхи, і монополію іспанців на цих шляхах незабаром почали заперечувати їхні численні вороги, серед яких не останнє місце займали морські розбійники

Першими зявилися в Карибському морі французькі пірати, найбільш відомий з яких, Франсуа Ле-Клерк, не тільки нападав на кораблі, але й не щадив міст і в 1555 році побрав штурмом Гавану

Із другої половини XVI століття провідну роль у карибському піратстві починають відіграти англійці, потім голландці. Самим бажаним видобутком піратів були галеоны, що доставляли в Іспанію золото й срібло. Одному з піратів, голландцеві Питу Хейну, удалося в 1628 році захопити «срібну флотилію», що вивозила з Америки річний видобуток

В XVII столітті стосовно піратів починають застосовуватися терміни «буканьер» і «флібустьєр». Буканьерами називали вільних мисливців Антильських островів, які коптили мясо по індійському способу «букана» і продавали його; коли ж іспанці пригноблювали й переслідували буканьеров, ті нерідко поповнювали піратську вольницю. Французьке слово «флібустьєр» походить від голландського «vrijbuiter», що означає буквально «вільний добувач». Так називали піратів і контрабандистів, що підривають іспанську монополію в Карибському морі. Однак у вживанні цих слів строгих правил не дотримувалися. У літературі наступних століть піратів часто називають буканьерами, вільних мисливців — флібустьєрами

В XVII столітті центром піратів, їх Запорізькою Січчю стає острів Тортуга, влада над яким кілька раз переходила від англійців до французів і іспанцям. Другим великим піратським центром став Порт-Ройял на Ямайці

Вершиною могутності піратів у Карибському морі був кінець XVII століття, коли, зокрема, відбувся похід Генрі Моргана, що зумів обєднати десятки кораблів і в 1671 році побрати місто Панаму. В 1683 році пірати захопили Віра-Крус, в 1697 році розграбували Картахену.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика