На главную

Як пише Пінту, «наші…

Як пише Пінту, «наші, натхнені іменем Добродії нашого Ісуса Христа, якого вони безупинно призивали, і свідомістю здобутої перемоги й придбаної в такий спосіб слави, покінчили з усіма, за винятком пяти, яких вони забрали живцем. Цих останніх, перевязавши їм руки й ноги, кинули в трюм, щоб потім допитати їх під катуванням, але вони перекусили один одному горла зі страху перед можливою стратою… Наші порубали їх у шматки й викинули за борт разом із собакою Шкіра Асеном».

Так Антониу де Фария виконав свою клятву й помстився за втрату дванадцяти тисяч крузейро. Далі були знову бури, знову тонули навантажені піратські кораблі й знову де Фарии доводилося починати всі спочатку. Пригоди, грабежі й убивства тягнуться на пятдесят глав книги Пінту й починають стомлювати одноманітністю. Зрештою в серпні 1542 року в берегів Південного Китаю кораблі де Фарии знову потрапили в шторм, і в темряві Мендеш Пінту випустив з уваги корабель де Фарии. Останнє, що він почув, був лемент: «Господи, змилуйся над нами!», тому він уклав, що корисливий месник тоне. Корабель же Мендеша Пінту розбився про скелі в берегів Китаю, і Пінту потрапив втюрьму.

Як зясувалося тепер, Пінту помилився. Де Фария й цього разу залишився живий, тому що, як випливає из заповіту, умер він у Гоа, правда так і не розбагатівши. І, якщо прокльону хлопчика-китайця, батька якого де Фария залишив на вірну смерть на незаселеному острові, збулися хоч частково, посмертне покарання для пірата, увесь час, що призивав добродії на допомогу, було суворим

Золото й пряності з американських і азіатських країн, раби з Африки, слоняча кістка й срібло не змогли перетворити держави Піренейського півострова в процвітаючі держави, а лише сприяли консервації в них деспотії вельмож і церкви, умиранню власних ремесел і мануфактур, зівяненню міст. Іспанія й Португалія стали країнами-паразитами, які висмоктували кров зі своїх далеких володінь, а видобуток ішов на підтримку флотів і військ, для яких хронічно не вистачало людей і технічних засобів, на збагачення світських і духовних феодалів, на підтримку імперій і на пошуки, дорогі спроби навязати за допомогою зброї свою владу всієї Європі

XVI століття — це період боротьби Іспанії за світове панування, спроб Іспанії й Португалії за всяку ціну вивезти більше золота й пряностей з Азії, Африки й Америки, але це й час зміцнення їх європейських суперників, у першу чергу Англії й Голландії. І в другій половині XVI століття ці суперники прориваються в Індійський океан

Секретна подорож

Серед піратів було чимало видатних мандрівників, але, мабуть, «великим» можна назвати лише одного з них — Френсиса Дрейка. Він — особистість неабияка, фігура більшого масштабу, чому Васко да Гамору, Диаш, д’альбукерки, і його можна поставити нарівні з Колумбом, Магелланом і Куком. чи Навряд відкриття Індії португальцями затрималося б, якби на чолі ескадри стояв не да Гамору, а Диаш або Кабрал. Зате здатності Дрейка у великому ступені визначили не тільки успіх його плавання, приведшего до різких змін у розміщенні сил в Індійському океані й Південних морях, але й (а для нього і його команди це було не другорядним) казковий розмір

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика