На главную

Помни, що навіть на війні щадять…

Помни, що навіть на війні щадять тих, хто здається, а ми адже не пручалися вам, застосуй же до нас правила великодушності

А капітан-командир відповів:

- Тебе спалять живцем… ніщо не зупинило б мене зрадити тебе сотні смертей, якби я міг це зробити».

Після цієї розмови Васко да Гамору наказав відправити капітана каликутского судна назад і підпалити судно. Але отут ледь не відбулася осічка

Незважаючи на те що в індійців і арабів була відібрана зброя, вони, довідавшись про розвязок португальців, з голими руками кинулися на тих матросів Васко да Гамори, які ще не встигнули спуститися в човни. Потім вони обрубали якірний канат, сподіваючись, що вітер подгонит їх корабель до берега. Однак португальці оточили корабель на човнах, потім побрали на абордаж і загнали всіх його захисників у трюм. Після цього вони вже спокійно запалили його й відійшли на безпечну відстань, щоб спостерігати, як згорять заживо сімсот людей, серед яких були сотні жінок і дітей

Але індійці не здавалися. Їм удалося зламати люки. Задихаючись від диму, люди кинулися наверх. Один з учасників плавання Васко да Гамори пише: « Багато жінок металися, піднімаючи на руки своїх маленьких дітей, і, простягаючи їх до нас, намагалися збудити в нас жалість до цих безневинних».

Індійцям удалося збити полумя. Видалося, що корабель уникне загибелі. Тоді адмірал наказав розстрілювати індійців із усіх корабельних знарядь

Один з португальських кораблів занадто близько підійшов до обвугленого кістяка каликутского судна, і індійці кинулися на абордаж. Як говорить Гаспар Корреа, «вони були хоробрими воїнами й воліли загинути від мечів, чим згоріти живцем».

Нарешті корабель повільно поринув у море. От як містить Гаспар Корреа своя розповідь: «Маври плавали навколо, а наші переслідували їх на шлюпках і вбивали списами. Трапилося так, що мавр, що плив у воді, знайшов у воді спис. Він піднявся над водою наскільки міг і жбурнув спис у човен. Спис простромив і вбило одного матроса. Це здалося мені чудовим випадком. Я записав його».

Улаштувавши факторію в Кананоре, який визнав владу португальців, Васко да Гамору з лиховісним гумором заявив: «Я кваплюся в Каликут, щоб передати заморину багаті подарунки за гарне приймання, зроблене Кабралу». Каликут було вирішено стерти з особи землі, щоб його доля стала прикладом усім непокірливим. Відокремивши кілька кораблів для того, щоб патрулювати Малабарское узбережжя, захоплювати й палити всі індійські кораблі без португальських пропусків, адмірал Індії направився до Каликуту. Заморин уже знав про появу португальців і навіть послав їм два листи, у яких пропонував мир

Коли ескадра ввійшла в бухту, та була порожня. Усі кораблі укрилися в устя ріки

У відповідь на листи заморина й пропозиція відшкодувати всі збитки, понесені Кабралом, да Гамору відповів, що король Португалії може, якщо захоче, зробити заморином Каликута будь-яке дерево. Умовою миру він поставив вигнання з міста всіх мусульманських купців. Заморин запевняв португальців, що чотири тисячі мусульман вигнати з міста неможливо, що він сам готовий приїхати до Васко да Гаморі й обговорити з ним це питання. Однак усе було дарма.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Август 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Яндекс.Метрика