На главную

Перетворений у неприступну…

Перетворений у неприступну міцність, Гоа став столицею португальських володінь на Сході

В 1511 році д’альбукерки захопив Малакку й тим самим замкнув на сході ланцюг португальських фортець в Індійському океані. На заході в 1514 році був захоплений Ормуз у входу в Перську затоку. Таким чином, усього через пятнадцять років після повернення Вас- До да Гамори з першої подорожі Португалія стала господаркою Індійського океану. При д’альбукерки вона досягла вершини своєї могутності. І хоча в наступні роки португальці відшукають шляхи до Китаю і Японії й заволодіють Молуккскими островами (тими Островами пряностей, до яких вони так прагнули), уся подальша історія їх колоніальної імперії — повільне вмирання. Д’альбукерки був першим і останнім будівельником її, наступні віце-королі — у найкращому разі захисниками. Залишається додати, що д’альбукерки так і не побачив батьківщини: його перемогли рани, клімат і інтриги придворних. Коли він уже був важко хворий, його повідомили, що в Гоа прибув новий віце-король. Д’альбукерки відразу стало гірше, і 8 листопада 1515 року він умер

Дванадцять тисяч крузейро.

Фернану Мендешу Пінту, парубкові двадцяти трьох років, через якусь темну історію довелося терміново покинути рідну Португалію, і він відплив 11 березня 1537 року в Індійський океан на борті одного з кораблів « невеликої армади». Командирами на кораблях були: «на «Корольові» — Педро да Сильва на прізвисько Півень, син адмірала Васко да Гамори; на «Святому Рохе» — дон Фернандо де Ліма, син Диего Лопеса де Ліми, який у наступному, 1538 року впав, захищаючи міцність Ормуз; на «Святій Варварі» — його двоюрідний брат Жорже де Ліма, який повинен був зайняти пост коменданта Чаула; на «Морській піні» — його постійний командир Лопо Вас Вогадо й, нарешті, на «Галисийке», разом з якої загинув згодом Перо Лопес де Соуза, — якийсь Мартін де Фрейтас, уродженець острова Мадери, убитий у тому ж році в Дамане з, що перебували там під його початком тридцятьма пятьма людьми». У Мозамбіку армада застала на зимівлі корабель «Святий Михайло». «Корабель цей відплив згодом на батьківщину з досить коштовним вантажем, але на шляху зник безвісти, і по цю пору невідомо, що з ним відбулося, як за гріхи наші це часто траплялося на шляхах в Індію».

Так описав початок плавання сам Пінту, що залишив чудову книгу про свої мандрівки, у якій точний і захоплюючий опис країн, що оточують Індійський океан, сполучається з фантазіями, гідними пера Рабле, і пригоди, що випали на частку Пінту за багато років, перемежовуються із чудесами, явно придуманими для того, щоб здивувати читача. Книга вийшла у світ на початку XVII століття, після смерті її автора, і відразу ж стала сенсацією

Пінту за двадцять років побував у Східній Африці, в Індії, у Малакці, на Яві, плавав на піратському кораблі в берегів Вєтнаму й Південного Китаю, подорожував по Сіамі, Бірмі, потрапив у Японію, на Молуккские острова — сутужніше сказати, де він у тих краях не був

Читаючи обємисті записки Мендеша Пінту, необхідно відокремлювати їхнього героя від автора. Незважаючи на видимість ідентичності, це різні люди

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика