На главную

Угода полягала в тому, що…

Угода полягала в тому, що вікінги щорічно одержували високу данину з умовою, щоб вони не грабували й не розоряли щороку храми й берегові поселення. Потім прийшов момент, коли пірати утомилися плавати туди-сюди по бурхливих льодових водах Північного моря й почали селитися в тих областях, на які вони робили набіги. Спочатку це були просто укріплені замки й порти, які поступово оточувалися селищами й ріллями, оброблюваними скандинавськими поселенцями. Ці колонії квітнули на Фарерських і Шетлендских островах, на півночі Шотландії, в Ірландії й в англійському Йоркширі, але найбільше їх було на північний сході Франції, в області, яка із цієї причини одержала імя Нормандії. В XI столітті короткий період проіснувала навіть норманнская імперія, яка охоплювала Швецію, Данію, Англію й королівство піратів-вікінгів на острові Сицилія, який вони захопили в 1061 році

Норманны, засновники Російської держави

Поки вікінги освоювали Європу, інший скандинавський народ, варяги, рухався в напрямку до Сходу. Більше схильні до торгівлі, чому до війни, варяги перетнули Балтійське море й рушили в глиб континенту, заснувавши кілька торговельних поселень. У середині IX століття варязьке племя русов осіло на берегах Волги, що представляла собою великий торговельний шлях, що зєднував Балтійське й Чорне моря. Словянські народностей, обложені ордами кочівників, звернулися по допомогу до князя русов Рюрику, який в 860 році заснував князівство Новгородське. Трохи пізніше його спадкоємець князь Олег перемістив столицю на південь, у Київ, щоб спростити торгівлю з Константинополем. Таким чином, варяги були засновниками першої російської держави, подарували своє імя цієї великої території, поширили там православне християнство й відкрили шлях для поступового прилучення Росії до європейської культури

Норманны в Європі

У цей час на півночі первісні скандинавські племена обєдналися у два більші королівства, наслідуючи державному устрою, який вони бачили в Європі, можливо, щоб краще розпоряджатися своїми багатствами. Наприкінці X століття Харальд I Прекрасноволосый став першим королем Норвегії, а Харальд I Синезубый зайняв трон Данії, яка, хоча й була відділена від Швеції протокою Каттегат, завжди вважалася скандинавською країною по своїй історії й культурі. Обидві монархії були звернені в християнство, і це було початком кінця піратства вікінгів

На початку другого тисячоріччя нашої ери французька Нормандія стала впливовим феодальним герцогством, що номінально перебували у васальній залежності від короля Франції. В 1035 році Вільгельм Бастард, син герцога Роберта I, добився того, щоб нормандські барони визнали його спадкоємцем його батька, незважаючи на те що він був незаконним сином і в ньому текла лише половина крові вікінгів. Новий герцог був двоюрідним братом Едуарда Сповідника, англійського монарха потомства, що не мало. Коли в 1066 році англійський король умер, англосаксонські дворяни визнали спадкоємцем його родича Гарольда, графа Уэссекского, але нормандський герцог негайно висадився на острові із загартованим у боях військом, посилаючись на стару обіцянку Едуарда, який вибрав його своїм спадкоємцем

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика