На главную

Без сумніву, ті вышедшие з…

Без сумніву, ті вышедшие з Ла-Рошели кораблі, які добралися до Сицилії, також знайшли там надійне вкриття. У середині XI століття південь Італії був завойований вікінгами, які розбили, що займали цю область византийцев і арабів. Вони утворювали на цих землях норманнское королівство, першим королем якого був тамплієр скандинавського походження Роберт Езискар. На початку наступного століття його спадкоємець Рожер II розширив свої володіння й, прийнявши титул короля Сицилії, завів вишуканий двір у Палермо. Рожер II був веселим і щедрим государем, що люблять життя й розуміючим у мистецтві. Його піддані називали його lejoyeux Roger (веселий Роджер). Під час його правління армія й флот Сицилії вели бойові дії під одним із прапорів Ордена Храму, що зображували череп і дві схрещені гомілкові кістки на чорному тлі, яке англійці прозвали Jolly Roger і який і сьогодні можна бачити на барельєфах могили, що прикрашають, деяких тамплієрів Вшотландии.

Коли століття через у Сицилію прибутки кораблі Ордена Храму, що рятувалися від переслідування Інквізиції, вони вибрали своїм прапором Веселого Роджера. Через якийсь час похмурий чорний прапор розвівався на всіх тамплієр-ских кораблях як символ таємної війни проти Ватикану

Пірати Середземного моря

Берега Іспанії, відділені природньою границею від країн африканського Магриба, протягом сторіч страждали від нападів піратів-сарацинов, що змусило їхніх жителів звести ряд захисних споруджень уздовж середземноморського узбережжя. В іспанській мові дотепер існує приказка про маврів на березі, якої описується небезпечна або зухвала тривогу ситуація. Однак в XIV і XV століттях існували також андалузькі, валенсийские або каталонські пірати, які заперечували води

Середземного моря в генуэзских і провансальських корсарів і іноді вступали в конфлікт із піратами-мусульманами. Подібну діяльність, що поєднувала піратство з торгівлею й контрабандою, здійснювали португальські пірати, що мали африканську базу в Сеуте. Для повноти картини потрібно згадати піратів, що плавали по цих водах, з Наварри, Майорки й Сардинії. Етнічна й релігійна однорідність не була необхідною умовою добору команди, і часто полонені сарацини ставали членами екіпажа європейських кораблів, а капітани мусульманських кораблів містили контракти із християнськими найманцями. Типовим прикладом подібної непослідовності служить історія каталонського пірата Бартоломео Перпиньи, який у другій половині XV століття тримав у страху валенсийскую морську торгівлю, плаваючи під вітрилами мусульманської держави Гранады.

До відкриття Америки основний прибуток іспанським піратам, не гнушавшимся, звичайно, грабежем продовольства, зброї й багатих східних товарів, приносила работоргівля, причому вони захоплювали рабів, грабуючи не тільки мусульманські кораблі, але й кораблі й порти інших християнських держав. Із цієї причини основною метою боїв на море було звільнення підступів до берегових поселень, де, крім матросів з кораблів супротивників, можна було захопити в полон мешканців міст і сіл, хліборобів і пастухів з околишніх полів

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика