На главную

Як випливає из попередніх глав…

Як випливає из попередніх глав справжньої книги, Орден тамплієрів вплинув на становлення й розвиток мореплавання. Починаючи з його підстави в XII столітті моряки-тамплієри борознили моря й океани під видом капітанів торговельних судів, піратів, розвідників, корсарів, першовідкривачів і колонізаторів. Ця традиція, як і інші звичаї Ордена Храму, перейшла до масонства. Тому немає нічого дивного в тому, що, очоливши заколот тринадцяти англійських колоній, масони звернулися по допомогу до своїх братів-морякам, щоб разом боротися проти імперського гніту

Восени 1775 року британський флот без особливих труднощів заблокував «нелегальну» торгівлю заколотних колоній і обстрілював їхні порти й берегові поселення. У відповідь деякі губернатори провінцій, що проголосили незалежність, масони, воззвали до своїх морських побратимів, щоб найняти кораблі каперів для захисту своїх вод. Однак більшість членів Континентального конгресу не бажала обтяжувати положення збройними зіткненнями, усе ще вірячи в можливість досягнення згоди з метрополією. Коли стало очевидним, що Англія не мала ні найменшого наміру вступати в які-небудь переговори, власний флот став для колоній невідкладною необхідністю. Це був єдиний спосіб захистити порти, убезпечити торгівлю життєво важливими товарами, протистояти британським кораблям і доставляти з нейтральних країн зброя й необхідна ресурси для продовження опору

Конгрес почав створення «Континентального флоту», що спочатку полягав із двох десятипушечных кораблів і команди з 80 людей, набраної з моряків торговельних судів, під командуванням якогось офіцера армії або торговельного капітана, що не мав досвіду морських боїв. Його першим завданням стала спроба перехопити транспортні кораблі, що перевозили боєприпаси й амуніцію для британських військ. Операція не увінчалася більшим успіхом, і незважаючи на те що на допомогу двом першим кораблям приспіли інші, флот Континентального конгресу в зіткненнях з Королівським флотом очікували тільки поразки. Після разгромов на ріці Делавэр в 1777 році, у Мэне в 1779-м і в Чарльстоні в 1780-м він виявився практично виведеним з ладу й нездатним до бойових дій

Тоді війна на море була довірена державним і приватним ескадрам каперів, найнятих масонами, що й підкоряються ім. До масонства ж перейшло командування Континентальним флотом, якому було доручено перевезення засобів і зброї, переданих європейськими ложами, і встановлення звязки із французькими революціонерами. У дійсності ескадри каперів діяли паралельно із флотом Конгресу, наприклад, та, яка підтримувала масонський уряд штату Пенсільванія, або та, яку створили генерали революційної армії, відома під іменем «Флот Вашингтона».

Більша частина авторів, що міркують про морську історію Сполучених Штатів, визнають, що морський фронт під час Революції перебував у віданні каперів, хоча звичайно вони заперечують, що більшість із них були масонами. Їхні кораблі могли бути й важкими бойовими кораблями, і невеликими торговельними судами, на яких були укріплені знаряддя, щоб вони могли нападати на ворожі торговельні судна

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика