На главную

х власники готові були…

Їх власники готові були порушити закон і заплатити гарні гроші за партію контрабандних африканських рабів. Про це довідався Хо-Кинс і поділився інформацією з деякими торговельними підприємствами, яким захищав королівський будинок

Єлизавета I в 1558 році тільки що зійшла на трон, і зараз важко встановити, чи знала вона, що виділені нею засоби будуть витрачені на організацію торгівлі рабами, і чи дійсно їй належав флагманський корабель работоргового флоту. Протягом декількох років на контрабанді рабів у Нове Світло Хокинс сколотив стан собі й своїм заступникам. Хоча, як уважалося, його діяльність не виходила за рамки закону, він без коливань прибігав до рушниць і гарматам, коли який-небудь місцевий губернатор, що занадто поважає закон, намагався перешкоджати його роботі. Компанія судновласників, повязана з Хокинсом, акуратно платила належний відсоток у скарбницю, хоча цей факт всесильний міністр Вільям Сесиль міг приховувати від королеви

У своє третє плавання, що відбулося в 1567 році, Хокинс побрав у якості заступника свого племінника Фрэнсиса Дрейка. Незважаючи на те що йому не було й тридцяти років, юнак був уже колишнім моряком, мав досвід плавань у Біскайській затоці й перетинав Атлантичний океан на кораблі контрабандиста Джона Ловела. Спільна з дядьків експедиція виявилася невдалої, оскільки їх застала жахлива бура, під час якої вони збилися з курсу, приг чому серйозно постраждав флагманський корабель. Тоді Хокинс і Дрейк направилися до гондурасскому порту АН-ДЕ-УЛУА, де сподівалися усунути отримані поломки. Проте гарматні постріли з форту перешкодили їм наблизитися, а на обрії в цей час здалися вітрила бойової іспанської ескадри. Контрабандисти виявилися меж двох вогнів і були змушено вступити в нерівний бій на рейді Хуан-Де-Улуа, під час якого Дрейку вдалося бігти на своєму судні «Лебідь», покинувши Хокинса напризволяще. Добравшись до Англії, Фрэнсис сказав, що його дядько загинув у бої, але через кілька тижнів Джон Хо-Кинс зявився живий і непошкоджений, у супроводі ще декількох спасшихся матросів. Невідомо, що сказали один одному дядько й племінник у ситуації, що склалася, але через кілька років вони знову стали плавати разом.

Після цього випадку Фрэнсис Дрейк став з більшим успіхом промишляти піратством у Карибському морі, заподіявши Іспанії така втрата, що король Филлипп II оголосив за його голову винагорода в 20 000 дукатів. Його перша експедиція, у яку він відправився на кораблях «Лебідь» і «Паша», вийшла з Портсмута в 1572 році. Дрейк побрав курс на колумбійський порт Номбре-Де-Диос, у якому йому вдалося захопити багатий видобуток, розграбувавши кілька іспанських кораблів. Потім, не бажаючи пропускати подібну нагоду, він перетнув панамський перешийок, щоб подивитися на Тихий океан, вид якого викликав у нього певні марнолюбні плани. Повернувшись в Англію, Дрейк зробив на службу до графа Эссексу й під його початком взяв участь у війні з Ірландією. Під його командуванням перебували три фрегати прибережні селища, що нападали на ірландські кораблі й. Незадовго до смерті Эссекс представив Дрейка королеві як кращого зі своїх капітанів

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика