На главную

В1818 році, виконуючи план…

В1818 році, виконуючи план, затверджений масонством, він почав так звану Центральну Кампанію, метою якої було звільнення територій сучасних Колумбії й Еквадору, щоб завершити оточення іспанських військ і зустрітися із Сан-Мартіном. У серпні наступного року він увійшов у Боготу разом із Сукре, потім звільнив Кіто й приєднав усі ці території до Венесуели, утворивши Велику Колумбію. Він назвав величезну країну на честь великого мореплавця-масона, завдяки якому було офіційно визнане існування Нового Світла й заслуги якого так і не були відбиті в скільки-небудь значимі географічні назвах

Нарешті, у липні 1822 року два тріумфальні визволителі зустрілися в еквадорському місті Гуайакиль. Там відбулася їхня знаменита секретна зустріч, зміст якої історикам так і не вдалося зясувати, і дотепер із цього приводу ведуться палкі суперечки. Відомо лише, що після цієї зустрічі Сан-Мартін відмовився від усіх своїх постів і титулів, залишивши завершення кампанії й належні за неї почесті Болівару. Визволитель Півдня незабаром прийняв пропозицію французької ложі поселитися в Булонь-Сюр-Заходів, на протоці Ла-Манш, де провів залишок свого життя. Умер він у дуже похилому віці в 1850 році. Що ж змусило героя трьох народів залишити всі, коли він наближався до вершини своєї слави? Що зі сказаного Боліваром у Гуайакиле змусило його прийняти настільки безповоротний розвязок? Офіційна історія Аргентини припускає «героїчне зречення» через відсутність підтримки з боку уряду Буэнос Айреса. Деякі історики, схильні до перегляду офіційного трактування, затверджують, що Сан-Мартін страждав від важкої недуги, незважаючи на його довголіття, або ж що його сувора вдача повстала проти марнолюбних амбіцій Симона Болівару (це видасться тим більше правдоподібним, якщо взяти до уваги відому схильність венесуельського визволителя до хвастощів). Але представляється досить дивним, що Сан-Мартін, якщо його дійсно не влаштовував особисто Болівар, подарував йому свою армію й свої завоювання, а крім того, шанс завершити славний подвиг звільнення Південної Америки

З масонського ракурсу пояснення представляється набагато більш простим. Сан-мартін, відчувши себе месією або під тиском місцевих політичних домовленостей, припустився грубої помилки відносно плану Американської Ложі Лондона. Коли він заснував три незалежні держави на півдні материка, він почав перешкоджати кампанії Болівару, що створював Велику Колумбію, у яку він поєднував усі звільнені іспанські колонії. Масонська організація розвязала забрати риоплатца й довірити всю операцію венесуэльцу. Саме про цей розвязок Болівар повідомив Сан-Мартіну під час знаменитої зустрічі, і «героїчне зречення» Сан-Мартіна зводилося до виконання цього наказу

В1830 році, незважаючи на зусилля Болівару, Венесуела відділилася від Великої Колумбії. Мрія розсипалася в порох. Визволитель, розчарований і хворий, відмовився від свого поста й переїхав у маєток свого друга, де вмер через кілька місяців. Масонський проект так і не був реалізований, незважаючи на військовий і політичний успіх плану по звільненню південноамериканських колоній

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Сентябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930  
    Яндекс.Метрика