На главную

Тич із девятнадцятьма людьми…

Тич із девятнадцятьма людьми біг на корветі й кинув якір у пологого берега неподалік від острова Окракок у Північній Кароліні. Тут було занадто дрібно для двох більших бойових кораблів, тому англійський капітан послав проти двадцяти втікачів два шлюпи із шістдесятьма збройними людьми. Між ними відбувся нерівний і запеклий бій, перешедшее в криваву різанину. Анличане втратили вбитими десять людей, і ще двадцять чотири виявилися поранені, а в Тича була вбита або важке поранена вся команда. Сам Чорна Борода останнім продовжував битися врукопаш і, по свідченнях очевидців, відважно пручався, незважаючи на 25 ножових і кульових поранень. Нарешті шабельний удар розкроїв йому голову

Бартоломью Роберту, щасливчик

Бартоломью Роберту, що відбувався зі знатної й заможної родини, що й уник бідності й переслідувань правосуддя, став піратом майже випадково. Проте він був одним із самих щасливих і багатих піратів Золотого століття, захопивши більше 400 кораблів усього за чотири роки. Іншою рисою, що відрізняє Робертса від його колег, була помірність у випивці й відмова від будь-яких азартних ігор, які були категорично заборонені на його кораблях. Незважаючи на настільки пуританські погляди, він, мабуть, був самим жорстоким із усіх піратських ватажків і віддавав перевагу залякуванню своїх жертв бійці, оскільки ця тактика дозволяла йому зберегти життя своїх людей і свою власну

Бартоломью Роберту народився в Уельсі в 1682 році й ще в дуже юному віці записався в англійський торговельний флот, де швидко дослужився до офіцера. В 1719 році він, у чині старшого помічника, ішов уздовж берегів Західної Африки на борті «Ровера», работоргового судна, яке направлялося зі своїм вантажем у Східну Індію. «Ровер» піддався нападу піратського корабля, капітан якого також був уродженцем Уельсу. Роберту був в_захопленні спритністю й безстрашністю, що нападали, і його співвітчизникові не склало великої праці переконати його приєднатися до піратів. Кілька тижнів через капітан загинув під час чергового абордажу, і команда обрала своїм новим проводирем Робертса.

Переконаний у тому, що всі ці події були знаком, возвещающим його дійсне призначення, Бартоломью Роберту з ентузіазмом узявся за діло. Його імя швидке стало відомим на африканських і американських берегах, також як і його кличка Чорний Барт, що одночасно є скороченням від імені Бартоломью й звертанням до баронета. У ній утримувався натяк на його аристократичне походження й на його темну й невблаганну жорстокість

Один з фахівців з історії піратства назвав Робертса «швидким і диким», затверджуючи, що « для досягнення своїх цілей він без коливань прибігав до катування й убивству». Гарною ілюстрацією цієї тези служить випадок, що відбувся в 1719 році, коли Чорний Барт неподалік від африканських берегів побрав на абордаж британський збройний торговельний корабель, який віз 80 рабів. Уся ситуація досить нагадувала той випадок, завдяки якому сам Роберту був звернений у пірати. Англійський капітан нерозсудливо вчинив опір, відмовившись здати корабель і віддати свій людський вантаж

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031  
    Яндекс.Метрика